Виховний потенціал уроків художньо-естетичного циклу

Довідка про виховний потенціал уроків художньо-естетичного циклу

Мистецтво має  унікальні  можливості  впливу на людину,  тому художньо-естетичне виховання потрібно розглядати не лише як процес набуття художніх знань і вмінь,  а,  насамперед,  як універсальний засіб  особистісного  розвитку  школярів   на   основі   виявлення індивідуальних   здібностей,   різнобічних  естетичних  потреб  та інтересів. Мета художньо-естетичного виховання полягає  в  тому,  щоб  у процесі  сприймання,  інтерпретації  творів мистецтва і практичної художньо-творчої діяльності формувати в учнів особистісно-ціннісне ставлення   до   дійсності   та   мистецтва,  розвивати  естетичну свідомість,  загальнокультурну і художню компетентність, здатність до самореалізації, потребу в духовному самовдосконаленні. Загальна мета   конкретизується   в  основних  завданнях,  що інтегрують навчальні, виховні й розвиваючі аспекти:
-    збагачення емоційно-естетичного досвіду,  формування культури почуттів,   розвиток    загальних    та    художніх    здібностей, художньо-образного   мислення,   універсальних   якостей   творчої особистості;
-    виховання в  учнів  естетичного  ставлення  до  дійсності  та мистецтва,  світоглядних уявлень і ціннісних художніх  орієнтацій, розуміння  учнями  зв'язків  мистецтва  з  природним  і предметним середовищем,  життєдіяльністю людини;
-    виховання здатності  сприймати  та   інтерпретувати   художні твори,  висловлювати  особистісне  ставлення до них,  аргументуючи свої думки та оцінки;
-    розширення і    збагачення    художньо-естетичного   досвіду, опанування  художніми   вміннями   та   навичками   в   практичній діяльності,   формування   художньої  компетентності  -  здатності керуватися набутими художніми  знаннями  та  вміннями,  готовність  використовувати отриманий досвід у самостійній діяльності згідно з універсальними   загальнолюдськими   естетичними   цінностями   та власними духовно-світоглядними позиціями.
Система художньо-естетичної   освіти   та  виховання  включає
структурні компоненти:
1.    Базовий   освітньо-виховний   компонент,   що   передбачає навчання, виховання й розвиток учнів під час вивчення предметів «Музика», «Образотворче мистецтво», «Етика», «Художня культура», «Трудове навчання».
2.    Позаурочний компонент художньо-естетичного  виховання,  що передбачає організацію  колективних  і  групових  форм діяльності учнів поза межами класу ,  але  під  керівництвом  або  за участю  вчителів.  
3.    Позашкільний освітньо-виховний компонент.
4.    Компонент художньо-естетичної самоосвіти та самовиховання, початковий досвід  яких  набувається  в  школі  завдяки  створенню відповідних    організаційно-педагогічних    умов,   різних   форм індивідуальної роботи  вчителя  з  учнями,  методів педагогічного стимулювання  художньо-естетичного саморозвитку учнів,  а також за допомогою   залучення   батьків   до  естетико-виховного  процесу, сприяння сімейно-родинному аматорству.
Навчальна діяльність - фундамент естетико-виховної системи  школи.
 Уроки музики в 1-8 класах веде учитель -------------- спеціаліст  --------- категорії. Педагогічний стаж ---- років. Уроки проводяться в кабінеті музики, який оснащений фортепіано, аудіо- та відеоапаратурою. Учитель планує свою роботу відповідно до вікових особливостей учнів, враховує під час викладання матеріалу музичний  і життєвий досвіди учнів. Учитель органічно включає в урок розучування пісень (Як не любить тебе, Україно»   7-Акл., «Осінь йшла до школи»  2-А кл., «Я лисичка»  1-А кл.) та слухання кращих зразків музичних творів відомих композиторів.(наприклад 7-А кл. – С.В.Рахманінов). ---------- вміло застосовує ігрові моменти на уроках в початковій школі ( хатка для нот). На кожному уроці повторюється або вивчається нотна та музична  грамота (довжина  звуків, розташування нот, види ключів, низькі та високі звуки),  учні демонструють знання спеціальної музичної термінології. Вчитель обговорює характер пісні, яку готується розучувати з учнями. ---------- використовує різні форми організації навчального процесу: фронтальна, групова, індивідуальна. У кожному класі урок розпочинається з музичного вітання. На уроках діти мають можливість користуватися роздатковий матеріалом (наприклад, пам’ятки « Виразні характеристики мелодії», «Виразні характеристики ритму» та інші ). Учні ведуть зошити з музики, в яких записують слова пісень та теоретичний матеріал.
Рекомендації:
1.    Продумувати зручне використання наочності.
2.    Впроваджувати на уроках мотиваційний аспект.
3.    Застосовувати місцевий матеріал музичного та театрального життя м. Павлограда для реалізації завдань навчально – виховного процесу.
Вчитель приділяє належну увагу розвитку творчих здібностей учнів та проводить активну позакласну роботу.
Так, -------------  вже    років є керівником шкільного вокального ансамблю «Вікторія».

На уроках « Художньої культури» у 9-А кл. та уроках етики у 5-6 кл. --------------постійно впроваджує ІКТ, прослуховування пісень відомих  виконавців та авторів, перегляд слайд-шоу ( «Театр»), відео фрагментів ( «Театральна вистава»)., що активізує пізнавальні можливості учнів, заохочує їх до навчання. На уроках проводиться робота щодо формування термінологічної культури учнів. Уроки ---------- логічні та послідовні, структура їх оптимальна.

Рекомендації:
1.    Більш широко впроваджувати в практику роботи міжпредметні зв’язки.
2.    Формувати зв’язне мовлення учнів, під час відповідей.
3.    Активізувати виховний потенціал уроків.

Уроки образотворчого мистецтва  проводить -------------------, вчитель --------- категорії, стаж роботи  ------- рік. На уроках ---------- панує атмосфера гармонії  і доброзичливості, що сприяє передачі аури творів мистецтв та створює позитивну енергію, притаманну мистецтву. Уроки образотворчого мистецтва виховують естетичний смак,формують в учнів художнє осмислення світу. Учитель залучає учнів до спостережливості, прищеплює милування природою,викладання пов’язує з історичним минулим, видатними художниками та епохами, казками та художніми творами. Так, на уроці в 7-Б кл. на тему: «Музика вулиць рідного міста» вчитель пропонує здійснити подорож за маршрутом мистецька розминка – виставкова зала – проспект перспектив – майстерня графіка. ---------швидко переключає увагу учнів за допомогою різнопланових засобів навчання (робота з таблицею «Вулиця міста», підручником, схемою вулиці міста, маршрутом на дошці) Весь урок ведеться робота над формуванням понятійного апарату (фронтальна проекція, просторова графіка, лінія горизонту та ін.),  відпрацювання навичок визначення величини малюнка та його розміщення на сторінці, проводити лінії, будувати лінійну перспективу та повітряну проекцію, на уроці проводиться активна профорієнтаційна робота – переваги та важливість професії архітектора. У початковій школі, наприклад 3-Б кл., вчитель  вчить учнів дотримуватись правил малювання, працювати з палітрою фарб. Вчитель постійно вміло застосовує наочність  та ілюстративний матеріал на уроках, постійно доречно використовує виховний потенціал уроків образотворчого мистецтва – прагнення  бачити прекрасне, прищеплення художнього смаку,бережливе ставлення до духовних цінностей.

Рекомендації:
1.    Працювати над раціональною організацією робочих місць учнів, тобто формуванням свідомої дисципліни учнів щодо забезпечення шкільними приладами на кожному уроці.
2.    Продовжити практику проведення персональних виставок малюнків з метою розвитку творчих здібностей учнів.

Уроки трудового навчання --------- заняття проводить у спеціально обладнаному кабінеті обслуговуючої праці та -------, вчитель -------- категорії, стаж роботи ------ років заняття проводить у майстернях. Вчителі проводять цілеспрямовану та постійну роботу щодо матеріально - технічного та методичного поповнення бази кабінетів. Вчителі акцентують увагу учнів на  знання і точне дотримання правил безпечної роботи, особистої гігієни під час уроків трудового навчання, намагаються виховувати працелюбність та бажання творити своїми руками. Естетика навчальних кабінетів, культура організації робочого місця вчителів сприяють формуванню в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту. На всіх уроках простежується активний двосторонній зв'язок у системі « вчитель – учень».
На уроках -------- відпрацьовуються трудові вміння і навички учнів (в’язання спицями чи крючком, вишивка, макраме, шиття). Учні мають право вільного вибору, виховується повага до людей праці, проводиться тісний зв'язок з життєвим досвідом учнів.

Рекомендації:
----------:
1. Продовжувати роботу над формуванням свідомої дисципліни учнів щодо забезпеченістю спецодягом на уроках трудового навчання.
2.  Використовувати виховний потенціал оцінювання роботи учнів на кожному уроці.
3. Активніше розвивати  в учнів творчі здібності через впровадження на уроках трудового навчання метод проектів.
-----------------:
1.    Використовувати на уроках наочний ілюстративний матеріал для підвищення практичної спрямованості предмету.
2.    Раціонально організовувати робоче місце вчителя та учнів.
3.    Не допускати несвоєчасного початку уроку.
4.    Не використовувати в роботі не адаптовані до конкретного класу конспекти уроків з друкованою основою.
5.    Продовжувати роботу над формуванням свідомої дисципліни учнів щодо забезпеченістю спецодягом на уроках трудового навчання.

Вчитель початкових класів --------- уроки трудового навчання  в ----- кл. проводить на високому методичному рівні з активним виховним потенціалом. Доцільно відзначити, що всі без виключення  учні мали природній матеріал для виготовлення  об’ємних  виробів, в кінці уроку була проведена виставка робіт – всі учні виконали завдання та були оцінені. На уроці виховувалась самостійність, швидкість виконання робіт,прищеплювався естетичний смак.
----------- на уроках трудового навчання залучає учнів до співпереживання, створення відповідного темі настрою. Вчитель доречно використовує наочність, у дітей наявний необхідний інструмент, додатковий ілюстративний матеріал виховує естетичні смаки, формує у дітей художнє осмислення подій реальності. Вчитель практикує  як індивідуальні, так і групові форми роботи, навчає учнів спостережливості,викладання пов’язує з історичним минулим ( історія посуду ).
----------- організаційний момент уроку проводить у віршованій формі, проводить змістовну бесіду про папір та його види, практично з учнями закріплює властивості паперу .Вчитель спонукає учнів до роботи детальним аналізом якості виконання робіт всіма учнями і кожним окремо.

Рекомендації:
1.    Продовжувати формування свідомої дисципліни учнів.
2.    Добиватися, щоб всі учні виконували  роботу за інструкцією.
3.    Категорично забороняється самовільно вносити корективи до розкладу навчальних занять, підміняти одні уроки іншими.

 Отже, саме уроки художньо-естетичного циклу дають змогу у повній мірі реалізовувати виховний потенціал, впливати  на  інтелектуальну та емоційну сфери, на моральне  здоров'я дитини.

Рекомендації:
1.    Схвалити роботу вчителів художньо – естетичного циклу.
2.    Вчителям художньо – естетичного циклу:
-    заохочувати учнів до участі в позаурочній діяльності з метою розвитку їх творчих здібностей.
-    постійно залучати до співпраці батьківську громадськість з метою реалізації завдань педагогічно – батьківського проекту “Виховуємо та навчаємо разом”
-    посилити практичну спрямованість уроків через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів;
-    працювати над накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду учнів через їхні емоції та почуття, їхнє ставлення до мистецьких цінностей;
-    проводити систематично індивідуальну роботу з обдарованими дітьми;
3.    Керівникам ШМО  організувати практичні заняття педагогів по обміну досвіду щодо впровадження на уроках художньо – естетичного циклу
4.    Категорично заборонити вчителям початкової школи заміняти уроки художньо – естетичного циклу іншими.  

 

Джерело: http://school7-pv.klasna.com/