Сценарій випускного вечора (1)

Дитинство ваше, мов вчорашній день

Ну от і все. Уже перегорнули
Підручників останні сторінки,
Й на випускних екзаменах відчули,
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт,
А світ – казковим! За шкільним порогом
Чекали вас уроки і книжки.
В світ пізнання несходжені дороги.
Дитинство ваше, мов вчорашній день,
Ось - ось майне у темінь ночі,
Аби світанок від дзвінких пісень
Прокинувся і вам заглянув в очі.
Ви підійшли до першої межі –
Шкільним порогом звуть її в народі.
І сльози, й пісня, й радість у душі,
А чого більше - перемірять годі!

(Виходять ведучі)
Ведучий: Добрий вечір, дорогі наші гості, вчителі, батьки, знайомі, друзі!      Подія, яка зібрала нас всіх, це - особливе свято, свято, якого немає в жодному календарі. Це свято в якому поєдналися і біль розлуки, і світлі надії, і сум розставання, і радість зустрічі з майбутнім!
Ведуча: Сьогодні ми станемо свідками найзнаменнішої шкільної події. Це – випускний
вечір. І нехай прикрашають його щасливі посмішки та добрі слова. Отже, давайте будемо
щедрими на тепло, любов та увагу!
Ведучий:  Запрошуємо на сцену випускників 20…….. року, господарів нашого вечора!
(Музика. Заходять випускники)
Ведуча:  Надійшла урочиста хвилина відкриття вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів зрілості нашим випускникам. Прошу всіх встати.
(Звучить гімн)
Ведучий: Десять довгих років продовжувався цей нелегкий шлях наших учнів до сьогоднішньої події. І тепер ми з гордістю можемо сказати: «Здійснилося!» Наперекір усім труднощам, сумнівам та проблемам. За кілька хвилин випускники отримають атестати!
Ведуча:    У вашому житті – вагома нині дата,
І це сьогодні вже незаперечний факт.
Хвилюється директор, мама й тато,
бо час настав вручати атестат!
Ведучий:    Зараз, дорогі випускники, вам будуть вручені атестати про повну середню освіту, документ, в який вписано частинку вашої біографії.
В нашій школі вже стало традицією перед отриманням атестату ставати на щасливу підкову і загадувати своє найпотаємніше бажання.
Для вручення атестатів запрошуємо на сцену директора школи …………………………………… та класного керівника 11 класу ………………………………...

(Характеристика на випускників. Вручення атестатів)                

Випускники:  Залишаючи шкільний поріг, ми хочемо щиросердно запевнити
всіх вас, що будемо завжди плекати честь нашої школи.               
-         Клянемось ніколи не забувати своєї рідної Шевченківської школи, яка виростила нас і виховала, дала нам знання і підготувала до самостійного життя!
-         Клянемось!
-         Коли станемо самостійними людьми, клянемося допомагати рідній школі і словом, і ділом, щоб вистачило ще їй сили і натхнення виховати наших дітей і онуків!
-         Клянемось!
-         Клянемось завжди пам′ятати тепло отчого дому, ніжність маминих рук і сувору ласкавість батьківського погляду. І куди б не закинула нас доля, клянемося, і в смутку, і в радості завжди повертатися до рідного порогу, щоб обійняти своїх батьків і сказати їм, як ми їх любимо.
-         Клянемось!
-         Клянемось бути справжніми людьми: справедливими, принциповими, працелюбними, небайдужими. Клянемось бути гідними своїх дідів, батьків. вчителів!
-         Клянемось!
-         Клянемось завжди пам′ятати , що ми - українці! Сини та дочки великої непереможної нації. Клянемось шанувати її історію, символи, традиції. Клянемось захищати Україну і звеличувати її!
-         Клянемось! Клянемось! Клянемось!
Ведуча:  На нашому святі присутні почесні гості:
Ведучий:  Слово для привітання надається
(Вручення квітів)
Ведуча:    10 років у школі! І кожного першовересня осіння скрипка грала   свій полонез
для вас на шкільному подвір′ї. І в радісному передчутті  - зустрічі з однокласниками, друзями, вчителями тріпотіло серце…З першого дня в школі ваш вік відлічувався уроками й перервами, навчальними семестрами і канікулами.
Ведучий:    Тож давайте згадаємо ці галасливі шкільні роки. А допоможуть нам в цьому наші наймолодші учні – першокласники.
( Музика. Виходять малюки)            
Дорогі випускники! Ми вітаємо вас із закінченням школи, з успішним складанням екзаменів і запрошуємо всіх вас через 10 років на наш випускний вечір!
(Вручають листівку – запрошення)
Пісня «Куда уходит детство»
Ведуча:    Сьогодні ми вклоняємося тим, хто в душах наших маленьких школяриків починав засів того розумного, доброго, вічного, яке з часом проростає цілющими паростками і дарує свої життєдайні плоди.  Ми надаємо слово вашим першим вчителям.
Випускник 1:    Учителько найперша – добра й щира.
я не боявся в клас до вас іти.
Виводив букви старанно й невміло
І відкривав незвідані світи.
Випускниця 2:   Я знаю, що колись, як буду вже доросла
І знов до школи прийду я,
Постане в пам′яті  хороша
Найперша вчителька моя.
Випускник 3: Великі зусилля й турботи
Ви всі докладали, щоб ми
Завжди у навчанні й роботі
Щоднини зростали людьми.
Випускниця:  Дорогі наші перші вчителі! Ці квіти для вас!
(Музика. Квіти першим вчителям)
Ведуча:   А зараз випускників привітає всім відома наша танцюристка ……………………
Танок ………………………………………………..
Ведучий:    Школа – це великий світ, у якому є два центри – Учитель і Учень. Саме учні і вчителі перетворюють звичайну будівлю у вируючий, гомінкий, але сповнений доброти, дім, де з кожним роком одні стають розумнішими. інші – мудрішими, а всі разом – близькими та рідними.
Ведуча:   Багато вчителів було у наших випускників, різні предмети вони викладали, але педагоги, які з′єднували усі ланки шкільного життя, прокладали місточки до серця кожного. Це – класні керівники. Слова подяки випускники адресують чуйним, турботливим, терплячим, вимогливим класним керівникам
Випускник 1:   Хліб шкільний, він такий нелегкий для людей:
Забувати про власні тривоги,
Вчити розуму інших, чужих вам дітей,
Щоби вивести їх на дорогу.
Випускник 2:   У день цей святковий, коли вчителі
Мають змогу хоч трішки спочити,
Я бажаю від учнів всієї землі:
Хай ваш шлях вистеляють лиш квіти.
Випускник 3:   За недоспані ночі, любов і тепло,
За бажання, хоч чогось навчити,
За терпіння, усмішку, сердечне тепло
Ще не раз вам подякують діти.
Випускник 4: А коли промайнуть ці безжурні літа,
І ми будем далеко від школи,
На листочках багряних напишем листа.
Що ми вас не забудем ніколи!
Випускник 5: Дай Боже вам здоров′я, радості багато
На довгії, на многії літа,
Цього бажають вам і мами наші, й тата.
Будьте здорові, щедрі і багаті
Як наша українськая земля.
Випускник 6: Перед  вами всі ми боржники
У щоденних, у школярських буднях.
Дорогі наші класні керівники,
 Ми вас завжди пам′ятати будем.
Ведучий   Запрошуємо до слова класних керівників.
(Музика. Квіти класним керівникам)
Шановні друзі, вас вітає танцювальний колектив __________
Танок 8 класу

Ведуча:   Учитель… Одна з найпочесніших професій. Вона – для обраних. Бо щодня він стоїть перед прицілом сотень допитливих дитячих очей, спалює, як хмиз. нерви і все ж веде дітвору на вищі сходинки пізнання.  До вчителя йдуть зі своїми болями і радощами. черпають сили для підкорення нових висот. бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє.
Ведучий:   Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік у рік щоденно віддавати тепло учням, і якою має бути любов до дітей у його добрій, терплячій нестаріючій душі. Саме такими – люблячими, терплячими, добрими і справедливими, закоханими у свою справу є запам′ятають вчителів  Шевченківської школи наші випускники.
Випускник 1: Учителю! Твої уроки –
То сплав любові і вогню.
Ти віддаєш жертовно роки
Без упереджень і жалю.
Випускник 2: Не думаєш, що будеш мати,
Яка відплата за твій труд.
Стаєш, як друг, як батько й мати-
 Безцінний скарб береш до рук.
Випускник 3: До тебе йдуть у мріях діти-
Згораєш в буднях, як Ікар,
Навчивсь страждати і радіти,
І розкривать в них Божий дар.
Випускник 4: Сьогодні – свято! Посміхайся!...
Для тебе літо у танку.
Ти – найщасливіший – зізнайся
Хто ще спізнав любов таку?
Ведучий:     Дух школи, її психологічний мікроклімат залежить від директора – головного диригента великого і складного шкільного оркестру. Наш оркестр звучить злагоджено і красиво  завдяки титанічним зусиллям …………
Випускник 1: Директор у школі – фігура центральна,
Як кажуть в народі – всьому голова.
Директор на місці – той школа у шані
І як він керує, так підуть діла.
Випускник 2: Дорогий наш завуч,  шановна …………………………………………!
Процент успішності і якість знань,
 І купи зошитів в безсонні ночі,
 І серце сповнене любові і страждань -
Ми не забудем Ваші добрі очі.
Для нас Ви розклади складали,
Ще й біології навчали.
І ви прекрасно розуміли
 Чому у джинсах ми ходили.
 Тож за все пробачте нас!
Ми ще не раз згадаєм Вас.
Випускник 3:           Шановна ……………………………………………….!
Заступники в школі – то сила потужна.
Підвладне їм все, хоча й молоді.
Отож ми сьогодні окремо вітаєм
Тих, в кого турбот крім уроків  - гора.
Спасибі їм треба сьогодні сказати.
Вклонитися низько прийшла вже пора.
Випускник 4:      А як навчали нас в школі чудово
Усі вчителі наші рідної мови.
Розповідали про нашу країну,
Вчили кохати свою Батьківщину.
На ваші уроки чудові
Приходили ми залюбки.
І вчительці рідної мови
Свої довіряли думки.
Ви завжди нас розуміли
І помилки виправляли.
 і весь час від нас хотіли,
Щоб ми правильно писали.
Випускник 5: Я біжу і не встигаю, поспішаю дуже в клас.
Там вже алгебра сьогодні з півгодини почалась.
Сам я на складну задачу швидко відповідь знайду.
Теорему Піфагора неодмінно доведу.
Ось сиджу, не пам′ятаю, що за штука – інтеграл?
Якщо швидко не згадаю, все тоді. мені завал.
Що ж це трапилось зі мною? Мішанина у думках.
Ой, заплутався я дуже у тих проклятих іксах.
І чого я. бідолашний все даремно клопочусь?
Краще з тою дивиною до учителів звернусь.
Математики чудові в нашій школі – просто клас!
І створили всі умови, щоб наука йшла до нас!
Випускник 6: На комп'ютер не надійся
Бо частенько в даний час
Щось зникає світло в нас.
Роз’єднає коло ГЕС ,
І псується весь процес.
Випускник 7:   Як із колби у пробірку
Полилася рідина,
Паром, тоненькою цівочкою
Розчинилася вона.
На утіху малим діточкам
Помінялись кольори.
Складні формули по кліточках
В п’ять поверхів догори.
Діткам в головах макітриться,
А в роторті – щось бабах!
Ну,  наважся тут довіриться.
Не предмет, а просто жах.
Випускник 8: Фізика – складна наука.
Хтось із учнів її любить,
А для інших вона – мука.
Та в житті, як не крутися,
Без неї нам не обійтися.
Господь Вам дав і розум і терпіння,
Працюєте з душею і сумлінно.
Уроки ви проводили завзято,
Під час яких навчились ми багато.
 А іноді і більше, ніж могли,
Кожну хвилину на уроці берегли.
Зусилля докладали Ви не марно -
 Знання отримали ми гарні.       
Випускник 9:  Від Уралу до Парижа
 Нагуляти можна грижу;
Гори, ліс, а то й пустиня,
Полюси, де мерзнуть дині.
І моря, і океани,
Острови, дірки і ями,
Політустрій і закони,
І кордони, скрізь кордони.
Чорна, жовта, біла роси,
 Альпіністи, водолази,
Мореплавці і туристи,                                                                                                                                                                                                                Вчителі, немов артисти.
Хоч уплав, а хоч пісками
Учнів водять краще мами.
І ніколи не заблудять,
Лиш любов до мандрів будять.
Випускник 10:   Бігти крос, стрибати ввись
На шпагат сідай  - держись,
Віджимайсь півсотні раз,
Стрибать, повзати на час.
Такі чудо- нормативи
Для всіх діток в перспективі -
Міцні нерви, стальні м’язи ,
Але це – не всім відразу.
Випускник 11:   На уроці баян грає,
Пензель по листку гуляє.
Намалюєм хатку, квітку,
На порозі чужу тітку.
Коло тітки – дядька й квочку,
У ставочку кряче качка.
Як живе все на листочку.
Від хатинки до Ван Гога
Є лише одна дорога -
Вчитись розуміть прекрасне.
Кожному ця штука ясна.
Тим, хто тямиться в красі,
Побажання кращі всі!
Випускник 12:   Ми час не гаяли тут марно,
Вивчали підготовку санітарну.
Як першу допомогу надавати,
Як шину треба накладати.
І можем навіть без підказки
Накласти марлеву пов’язку.
І хлопці теж не відставали -
У армію їх готували.
Випускник 13:   Таких, як …………………………………, більше немає,
Бо сильно книжки вона полюбляє,
Всіх порятує, усім допоможе,
Будь-яку книжку знайти вона зможе.
Завжди в усьому нам допомагала,
Життя полегшувала всім
Та ще й сценарії складала.
Випускник 14:   Затишок у школі й на подвір’ї  -  звичний,
Бо працюють двірники, завгосп, технічки.
Дзвінком ви керували, мили шкільні вікна
Ну а нас не частували ні совком, ні віником.
Ми дякуємо нашому завгоспу та техпрацівникам,
Які підтримували порядок у школі.
Випускник 15: Вам не потрібні титули і слава
Вам мали присвятити ми вірші,
Бо Вчитель – не професія, не справа,
Це подвиг, це покликання душі!
В далекому майбутньому я вірю,
Де люди будуть мов одна сім’я ,  
Відкриють вчені ще одне сузір’я ,
Що буде мати вчителя ім’я !
Випускник 16: Мій вчитель...  Він ніколи не старіє,
Хоча на скронях паморозь сивин.
Він, як ніхто, нас, юних, розуміє -
Над ним не владний навіть часу плин.
Він має щиру, вічно юну душу,
Він поруч з нами в щасті і журбі...
Освідчитись в коханні зараз мушу
Тобі, мій любий вчителю, тобі !
Випускник 17: Як сонце зійде, ми покинемо школу,
Розлетимось у світ по всій землі,
Та не забудемо вас у житті ніколи
Спасибі, дорогі учителі !
Випускник 18: Спасибі Вам, що нас любили,
Хоч строгі були  Ви не раз,
За те, що мислити навчили
За все, що зробили для нас.
Випускник 19: І в день цей урочистий і святковий
Дозвольте нам Вас вшанувать.
І квіти ці й подяку нашу щиру
Від всього серця Вам подарувати.
( Випускники дарують квіти вчителям, робітникам школи)
 

Пісня -  Коливай М.    “Виногр. кост.”
Випускник 20: Скільки різноманітних наказів директора та завуча школи чули ми         
за 10 років навчання у школі. Отож користуючись нагодою, оголошуємо свій наказ.
1. Всьому педагогічному колективу під час заліку чи екзамену
не дивитися пильно на учня. Він може подумати, що Ви підозрюєте його у списуванні, й образиться.
2. Не запитуйте, який екзамен він прийшов складати, він же не
запитує, який екзамен Ви прийшли приймати.
3. Будьте тактовні. Якщо учень не зрозумів запитання, тактовно
переведіть розмову на іншу тему.
4. Директору школи. Розкурити з учнями школи люльку миру і
закопати томагавк цигаркової війни за межами школи.
5. Завучу школи. Зважаючи на бажання учнів, збільшити кількість уроків фізкультури, праці, малювання, відповідно
зменшивши кількість уроків математики, фізики, хімії, іноземної мови.
6. Організатору школи.  Під час нескінченого повторювання
одного й того ж куплету протягом п’яти  годин робити теж саме: виконувати постійно, щоб краще розуміти психологічний стан бідолашного учня.
7. Класним керівникам. Не шукайте зустрічі з учнем. Коли Ви
йому будете потрібні, він Вас сам знайде.
8. Знайте: якщо учень відповідає неправильно, цілком ймовірно,
що він сам Вас перевіряє.
9. Поспівчувайте. Заради оцінок у табелі учень йде на все, навіть на уроки !
Звичайно, це все жарти. А якщо серйозно, ми дуже вдячні Вам, дорогі наші вчителі за все, що Ви зробили для нас.
Ведуча: Не відомо, що на вас чекає завтра, дорогі випускники. Життя мо-
Же подарувати вам, не тільки щасливі хвилини, але й розчарування, зігравши з вами несподівано злий жарт. Уявіть, що ви складаєте екзамен до університету. І раптом, як в анекдоті, відбувається таке.
Екзаменатор  -  учневі:
- Скільки буде 2×2
- 5.
- А якщо подумати?
- 5.
( Екзаменатор вбік )
- Дурень. Але наполегливий. Треба прийняти.
( Входить другий учень)
- Скільки буде 2×2 ?
- 3.
- А якщо подумати ?
- 5.
- А якщо гарно подумати ?
- 6.
( Екзаменатор вбік )
- Тупий. Але гнучкий. Треба прийняти.
( Входить третій учень)
- Скільки буде 2×2 ?
- 4.
- А якщо подумати ?
- 5-1.
- А якщо гарно подумати ?
- Корінь квадратний з 16.
( Екзаменатор вбік )
Розумний. Але місць вже немає.
Ведучий:   Звичайно, було б добре, якби на вашому шляху зустрілись розумні
справедливі люди і належно оцінили б ваші здібності, таланти, допомігши здійснитися вашим мріям. Якось в одного письменника запитали “ Які люди потрібні суспільству ? “ і він, не замислюючись,  відповів: “ Суспільству потрібні всі люди. Непотрібних людей не буває “.
 Тож ви,  дорогі випускники, потрібні у цьому житті, а тому зумійте
реалізувати себе, розвинути свої здібності, здобути потрібну професію. Тільки хочеться нагадати вам, що найрідкісніша і найпотрібніша  професія в усі часи – бути гарною, порядною людиною. Тож розвивайте в собі найголовніший талант – талант людяності,
і тоді, не лише вам буде добре у світі, а також буде тепло і затишно тим людям, які знаходяться поряд.
Звучить пісня-композиція на мотив “ Через годы, через растояния”.
Ведуча:        Батьки і діти – це любов і сльози,
Це вічне щастя і одвічний біль.
Це – сонце і тепло, сніги й морози,
Мед на вуста й на вічні рани сіль.
Як на троянді – колючки і квіти,
Так і в житті є радість і печаль.
Ведучий:    А діти – це і щастя, і турбота,
Відповідальність і тривога теж.
Без відпочинку й вихідних робота,
Любов така, яка не має меж !
Ведуча: Як добре, що ваші тато і мама зустрілися у житейському морі,
Знайшовши свій берег кохання. Кожен ваш день починався з маминого ніжного поцілунку, з батькового теплого погляду.
Ведучий:  Мама і тато були завжди поруч. Вели вас по стежині життя,
оберігали від усяких негараздів, зігрівали добром, ласкою і любов’ю.
( Виходять випускники )
Випускник: Ми до батьків сказати хочем слово
І привітати хочем від душі,
Подарувати пісню їм чудову,
Найкращі прочитати їм вірші.
 
 
Авторство, на жаль, не встановлено
За матеріалами: http://shevchenkiv-soh.ucoz.ru

Джерело: http://www.dnipro-ukr.com.ua/