Сценарій свята "Туристичні канікули"

Сценарій  свята «Туристичні канікули»

Святково прибрана зала. На екрані біжать титри документального фільму на туристичну тематику. Перед аудиторією в яскравих спортивних костюмах з туристичними рюкзаками за плечима з’являються ведучі. Діти голосно та дзвінко вигукують:

Ведучий: Канікули! Канікули!

                 Співає все навколо!

                 Канікули! Канікули!

                 Чекають ліс і гори.

 

Ведуча:  Рано-вранці всі ми встали

                Сонце й небо привітали

                В подорож рушати час

                То приєднуйся до нас.

 

Ведучий: Не знають ноги наші втоми

                 Щодня йдемо ми в путь

                 Усім відомо, що в поході

                  Потрібно знань набуть.

 

Ведуча:  Як мрію маєш ти свою

                То часу цінного не гай,

                Канікули, канікули

                В похід мерщій рушай!

 

Ведучий: Хто походи з нас не любить?

                 Мабуть, люблять їх усі!

                 Але є на світі люди,

                 Що в похід – і не проси!

Ведуча: І таким, скажу я вам

               Є товариш наш Іван.

               Хоч всіма вважався, звісно,

               Найзапеклішим туристом!

 

Ведучий: Знав теорію – на «5»,

                  Міг усе вам розказать,

                  Хоч у справжньому поході

                  Не вдалось йому бувать.

 

Ведуча:  І про це ми зараз хочем

               Сценку вам на користь показать.

                                                                       

СЦЕНКА «Як Іван Бобир до походу готувався»

Діючі особи: Іван Бобир, мама, тато, дід, баба, тренер.

 

Ведучий: Вчив Івана мудрий тренер:

 

Тренер:   «Щоби вдалим був похід,

                  то за день – не менше! – треба

                  все продумати як слід.

                  Брати – тільки необхідне,

                  зайве – геть без зайвих слів!»

 

Ведуча: Що ж, Бобир наш – учень здібний:

               Все чудово зрозумів.

 

Іван Бобир: Та-ак… Ітимуть у похід (загинає пальці)

                      Мама, тато, бабця й дід! О…

 

Ведучий: Став Іванко рахувати

                  Необхіднеє – як і слід.

 

Іван Бобир: (задумливо зводить очі, щось наче вираховує)

                   Мама… Буде готувати!

                   Тато?.. Пертиме рюкзак!

                   Дід?.. Ді-і-ід… О!

                   Дід – намети розбивати:

                   В цьому ділі він мастак!

                   Та-ак… А бабця? Хе-хе!

                   Бабця рідна теж мені украй потрібна:

                   У поході на привалі колискові хай співає.

(Бобир задоволено потирає руки – мовляв, усе вирішено чудово-пречудово).

 

Ведуча: Так Бобир і порішив,-

               І до рідних заспішив.

               Всі зраділи! Тільки дід

               Не схотів іти в похід,

               Хоч умів намети ставить

               За якусь мізерну мить.

 

Дід: Не похід це – а гулянка! –

        Відмахнувся вредний дід.

(махнувши рукою, відвертається)

 

Іван Бобир: Що ж, дід – зайвий,

                      Час і впуть!

                      Інше все – батьки візьмуть…

 

Ведучий: Ось і ранок: час рушати

                  За Іваном у похід

                  Бабця рідна, мама й тато

                  Йдуть, як треба, - слід у слід…

(Перед аудиторією підтюпцем проходить вервечка «туристів», навантажених всілякими речами, явно непотрібними в поході.)

 

Дід: Всім привіт! (махає рукою) –

        Гука з балкона Бобирям вреднючий дід…

 

Ведуча: (показує на глядачів)

              Вже туристи голосисті

              Вщент шкільний забили двір –

              Ждуть Івана. Як навмисне,

              Забарився десь Бобир.

(Здивовано дивляться на вервечку «туристів»)

              Раптом зирк! Немає слів!

             Вся родина Бобирів

             До туристів крок карбує.

             Тренер (промовисто б»є себе в груди, - я мовляв, тренер)

             Де стояв – там сів! (гепається на підлогу)

 

Тренер: «Що-о-о-це-е?! (тремтячим голосом, показує на Бобирів) –

              ледь промовив згодом.

 

Ведучий: І Бобир йому (показуючи на себе) сказав:

 

Іван Бобир: Те, що треба у поході! –

                     Ще й на рідних показав.

 

Ведуча: Словом, що там говорить, -

               Не пішов Іван в похід…

               А чому? Самі мізкуйте

               І по-іншому робіть!

 

Ведучий: Справді можна лише уявити, що то за похід був би в Івана, коли б він потрапив до нього. Сподіваюсь серед вас таких, як наш товариш, немає? Чи я помиляюсь? Каже те, нема? Що ж, тоді перевіримо!

 

КОНКУРС – ГРА «НЕОБХІДНІ РЕЧІ У ПОХОДІ»

(Коли певну кількість необхідних речей набрано, продовжується свято).

Ведуча: Отже, я переконалась, що з такими знавцями, як ви, не пропадеш у найскладнішому поході. Та іноді в поході трапляються халепи. Як наприклад уберегтись від шкідливих комах? (Діти пропонують дійові способи боротьби з літньою комашнею: комарі, мурашки, бджоли).

Ведучий: Спасибі друзі, за корисні поради. Як багато ми з вами дізнались веселого і корисного.

Ведуча: Я пропоную вам під час канікул не сидіти вдома, а здійснити як найбільше походів, подорожей, екскурсій.

Ведучий: Крокуйте весело, бадьоро рідним краєм.

Ведуча: Бажаємо вам усім набратися сил і снаги за чудові літні канікули. Нехай літо вам буде щедрим та лагідним!

 

Захарченко Н.В., керівник гуртка Центру творчості дітей та юнацтва Обухівської РДА