Підготовка учнів до участі у ІІ та ІІІ етапах олімпіади з географії

Валерій Совенко, завідувач відділу методики викладання географії, економіки та краєзнавства КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»

Методичні рекомендації щодо підготовки учнів до участі у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії

Одне з головних завдань сучасної школи – пошук шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості та самостійної навчальної діяльності.
Олімпіада – це одна з найважливіших форм позакласної роботи, яка сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів. Метою проведення таких змагань є виявлення талановитих і обдарованих школярів, тих, хто досконало володіє знаннями шкільної програми, хто має багату уяву та нестандартний підхід до вирішення складних і проблемних завдань.
Щороку в Україні проводяться предметні олімпіади різного рівня: шкільні, міські (районні), обласні, Всеукраїнські. Підготовка учнів до участі в учнівських олімпіадах – один з найважливіших напрямків роботи з обдарованою молоддю. При підготовці до географічних олімпіад вчитель має на меті підвищити загальний інтерес до географічних знань, виробити вміння логічно мислити,  розвинути працелюбність, здатність до самоосвіти.
Саме ці якості є вирішальними у процесі підготовки учнів до олімпіад. Проте неабияке значення в розвитку здібностей школярів мають спри¬ятливі умови навчання і виховання. Хто може забезпечити ці умови? У першу чергу – вчитель, який володіє високим рівнем фахової підготовки; вчитель, який не обділений професійним «фанатизмом» – готовністю працювати з дітьми щоденно, в урочний і позаурочний час без сподівання на особливу винагороду. Досвід проведення III етапу Всеукраїнських олімпіад з географії доводить, що успіх в інтелектуальному змаганні в значній мірі залежить і від організаційних заходів: складу журі, ефективності проведення відбірково-тренувальних зборів, добору олімпіадних завдань тощо. Один з відомих мислителів сказав: «Якщо хочеш отримати розумну відповідь, постав розумне запитання». Справді, підготовка олімпіадних завдань з-поміж інших організаційних моментів проведення учнівських змагань є чи не найскладнішою про¬блемою. Адже завдання повинні бути не тільки складними, але й цікавими, творчими, пізнавальними.
     З погляду обдарованих дітей, олімпіада – це можливість продемонструвати наявність у них способів роботи з невідомою їм інформацією. Олімпіадні завдання вимагають від учня вміння активно використовувати не тільки знання фактичного матеріалу, а й логіки географічного мислення.
     Олімпіади з географії є дієвим засобом підвищення престижу науки географії. Адже географія  єдиний шкільний предмет, який вивчає природу і суспільство у їх взаємодії. Важко назвати інший предмет, який мав би такий широкий, як географія, діапазон міжпредметних зв’язків... Саме географічні знання дають можливість кожній людині протягом усього життя свідомо сприймати інформацію про розвиток і зміни в природі, господарстві, суспільстві, житті населення. Сьогодні школярі мають не лише отримати географічні знання, а й навчитися застосовувати їх в нестандартних життєвих ситуаціях, активно адаптуватися до участі в житті суспільства. А вміння розв’язувати географічні задачі забезпечить учням можливість навчитися використовувати набуті знання на практиці.   
При підготовці до географічних олімпіад учитель одночасно вирішує два завдання: як підвищити загальний інтерес учнів до географічних знань та як виявити тих із них, хто пов’язує своє майбутнє із засто¬суванням цих знань, допомогти їм реалізувати відповідні здібності та розвинути здатність до самоосвіти. Дуже часто талановита дитина має багато здібностей. Якщо вона до того ж ще й працелюбна, то може досягнути успіхів у різних напрямах діяльності. Тож нерідко вчитель знаходить саме таких дітей і переконує їх узяти участь в олімпіаді з географії, незважаючи на те що учень може в подальшому обрати для себе іншу професію. Такий підхід часто дає високі формальні результати і є прийнятним по відношенню до дітей, яким в обраній професії тією чи іншою мірою будуть необхідні географічні знання та навички інтелектуальної роботи. Найбільш удячною є співпраця вчителя й учня, який вирішив присвятити себе географії. І чим раніше почнеться така співпраця, тим продуктивнішою вона буде.
Як розпізнати таку дитину? Які особисті якості повинен мати майбутній географ? Спостереження показують, що це допитлива дитина з широким колом інтересів, не обов’язково відмінник (нерідко – далеко не відмінник), але з гарною уявою, пам’яттю й про¬сторовим мисленням, якій подобаються інтелектуальні ігри, вона любить вивчати географічну карту: яка обов’язково – працелюбна й самостійна, здатна до самоосвіти. Для майбутніх учасників олімпіадних змагань важливими є такі якості, як уміння логічно мислити й складати план відповіді, концентрувати увагу на головному, не лякатися незнайомих ситуацій, розбірливий почерк тощо. Проте такі навички можна і роз¬винути, а тактику дій продумати.
 Основною метою олімпіади є: оцінка знань, умінь, навичок, географічної ерудиції і культури учнів, активізація їхніх творчих здібностей, популяризація географії як шкільного предмета серед учнівської молоді.
Комплекти завдань олімпіади з географії включають в себе завдання теоретичного і практичного спрямування, що дає можливість перевірити не тільки те, на скільки учні володіють теоретичними знаннями, але й практичні уміння і навички. У залежності від етапу олімпіади з географії, розподіл завдань  теоретичного, практичного і тестового блоків може мати такий вигляд, як зазначено в таблиці.

Блоки завдань           Кількість завдань до певного етапу олімпіади
                                   Районний (міський)    Обласний
Теоретичний                         2                            2-3
Бліц-тур                                6                            6
Тестові завдання                 10-15                     15-20
Практичний                            2                            3-4

Кількість тих чи інших завдань у кожному конкретному  випадку може змінюватися. Наприклад, якщо учням на обласній олімпіаді пропонується виконати три теоретичні завдання, то в такому разі відсутні завдання бліц-туру. А кількість завдань практичного туру може залежати від їх складності і об’єму. Є такі завдання, які передбачають поетапне виконання кількох дій.  Наприклад, завдання у вигляді таблиці, що спрямовані на визначення об’єктів за їх географічною характеристикою (не менше 10) та їх позначення на контурній карті. У такому випадку їх кількість також може бути меншою. Хочемо зазначити, що якщо тестових завдань пропонується 20, і серед них є тестові завдання у вигляді географічних задач, то тоді практичних завдань пропонується – три.
Отже, орієнтовна тривалість виконання завдань теоретичного туру (2 години), виходить із розрахунку: 90 хвилин на ви¬конання 2-х теоретичних завдань плюс до 30 хвилин на виконання завдань бліц-туру. На тести відводиться також до 30 хвилин (з розрахунку 1 хвилина чистого часу на тестове завдання). На виконання завдань практичного туру відводиться 1,5 години (залежно від їх кількості й складності).
Завдання на олімпіаду розробляються для кожної вікової паралелі відповідно до діючої навчальної програми за принципом «накопичення підсумку». Так, готуючи до олімпіади учнів 8-го класу, слід повторити основні розділи географії  6, 7 та першого півріччя 8 класу. Обсяг матеріалу до олімпіади для учнів 9 класу розширюється за рахунок курсу географії 8-го класу  і першого півріччя 9-го класу. З учнями 10 класу необхідно опрацювати навчальний  матеріал шкільних курсів географії 6-9 класів та першого півріччя 10 класу. Для успішної підготовки до олімпіади учнів випускного 11 класу слід більш детально опрацьовувати теми усіх шкільних географічних курсів.
Враховуючи те що географія є інтегрованою наукою і складається з цілого комплексу наук про Землю та людське суспільство, слід  при підготовці до олімпіади звертати увагу учнів як на матеріал фізичної, так й економічної та соціальної географії. Так, необхідно приділити увагу повторенню матеріалу про оболонки Землі, загальні географічні закономірності, особливості природи материків та океанів, сучасні фізико-географічні та соціально-економічні процеси, планетарні, регіональні  і локальні системи розселення і господарства, про сучасні виклики.  
Основу теоретичного туру складають:
1.    Теоретичні творчі запитання, які вимагають від учнів максимальної самостійності, творчості, вміння застосовувати свої знання в новій навчальній ситуації.
2.    Завдання типу «Бліц-тур» – серія цікавих пізнавальних географічних запитань, які вимагають від учня вміння ко¬ротко (одним-двома) реченнями сформулювати свою думку.
3.    Запитання на встановлення спільних та відмінних рис між певними географічними поняттями.
4.    Тестові завдання.
Основу практичного туру складають:
1.    Географічні задачі.
2.    Завдання на контурній карті.
3.    Креслення планів місцевості, різноманітних схем та заповнення таблиць.
4.    Характеристика графічних зображень, що ілюструють географічні процеси, об’єкти та явища.
5.    Заповнення пропусків у тексті тощо.
6.    Розрізнення різних геологічних зразків (порід, мінералів).
7.    Завдання з використанням різних географічних приладів та інформаційно-комунікаційних технологій.
Теоретичні завдання спрямовані на виявлення в учнів уміння пояснювати географічні процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати об’єкти, здійснювати класифікацію, наводити аргументи.
За допомогою тестових завдань перевіряють знання учнями географічних фактів,  номенклатури, понять та їх визначень, умінь робити прості розрахунки. За формою тестові завдання наближені до тестових завдань, що пропонуються на ДПА та ЗНО. Тобто, це завдання з вибором однієї правильної відповіді із чотирьох запропонованих; завдання на встановлення відповідності, або логічних пар та завдання, що мають по сім варіантів відповідей, серед яких лише три правильні.  
Практичні завдання сприяють виявленню різноманітних практичних умінь і навичок.
Відповіді на теоретичні та практичні завдання оцінюються за багатобальною шкалою. Як правило, максимальна кількість балів зазначається біля кожного завдання.
Під час виконання практичних завдань учні можуть користуватися лінійкою, транспортиром та калькулятором.
Основні вимоги до оформлення олімпіадних робіт:
1.    У роботі не допускається:
-    будь-які виділення тексту відповіді іншим кольором;
-    підкреслювання;
-    будь-які стороні позначки;
-    виправлення.
2.    На питання слід відповідати чітко по його суті, конкретно, але якомога більш точно й повно.
3.    Під час виконання роботи на контурній карті у верхній лівій частині аркуша підписати назву роботи, а в нижній частині оформити її легенду. Усі надписи повинні бути чіткими.
4.    Не забувати за потреби використовувати загальноприйняті умовні знаки, символи, скорочення.
5.    Графічні роботи виконувати акуратно й чітко.
У процесі  підготовки до олімпіади рекомендуємо якомога більше розв’язати з учнями завдань з Всеукраїнських та Міжнародних олімпіад попередніх років, які щорічно публікуються у фахових виданнях: журналі «Географія та основи економіки в школі» та газеті «Краєзнавство. Географія. Туризм».
При підготовці до олімпіади  слід розвивати в учнів навички аналізу умов завдання, уміння висловлювати свою думку у певній логічній послідовності, виявляти причинно-наслідкові зв’язки. Крім того, бажано привчати учнів дотримуватися певних правил при оформленні контурних карт, розв’язанні задач і представленні  розрахунків.
Як правило, по два-три учні з кожного класу, які посіли най¬вищі місця на ІІІ-му етапі олімпіади, викликають на відбірково-тренувальні збори як кандидатів до обласної команди для проходження додаткової підготовки й тренувань. Із числа цих кандидатів за результатами виконання відбіркових завдань остаточно визначаються члени команди від області (у кількості, яка залежить від рейтингу виступів представників області на ІV-му етапі олімпіади за попередні два роки).
IV-й етап Всеукраїнської олімпіади дає право переможцям отримати додаткові бали для зарахування їх до вищих навчальних закладів на географічні спеціальності та деякі інші, де профільним предметом є географія.  
З числа переможців IV етапу олімпіади здійснюється відбір учнів і формування національної команди для участі у Міжнародній олімпіаді з географії, яка на міжнародному рівні називається «Олімпіада з наук про Землю».
Також пропонуємо вашій увазі перелік літератури, яка може бути використаною під час підготовки до олімпіади.
1.    Божок А.П., Молочко А.М., Остроух В.І. Картографія : підручник – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 271 с.
2.    Булава Л.М. Готуємось до географічних олімпіад. – Х. : Видавнича група «Основа», 2008. – 176 с.
3.    Булгакова Т.Є. Практичні завдання на контурних картах. 5 – 10 класи / Булгакова Т.Є., Байназаров А.М. – Х. : Видавнича група «Основа», 2005. – 112 с. – (Б-ка журн. «Географія»; Вип. 1 (13)).
4.    Вовк В.Ф. Географія України. 8 – 9 класи : шкільні таблиці / В.Ф. Вовк, Л.В. Костенко. – Х. : Вид-во «Ранок», 2013. – 160 с.
5.    Географічні цікавинки для допитливих : Міні-хрестоматія вчителю та учню на допомогу. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2007. – 304 с.
6.    Географія: Зб. завдань для підготовки до ДПА і ЗНО / Р.В. Гладковський, А.І. Довгань, Л.Б. Паламарчук, В.В. Совенко. – К.: Генеза, 2013. – 168 с.
7.    Гілецький Й.Р. Географічні задачі та їх розв’язування. – Тернопіль : Мандрівець, 2012. – 136 с.
8.    Грома В.Д. Світове господарство. Методичний посібник з географії. 10 клас / В.Д. Грома, Д.В. Галкін, Т.Г. Назаренко. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2011. – 120 с.
9.    Жемеров О.О. Олімпіадні завдання з розв’язками. – Х. : Вид. група «Основа», 2005. – 256 с. – (Б-ка журн. «Географія»; Вип. 10 (22)).
10.    Жучкевич В.А. Вопросы и задачи по географической карте и глобусу. – 2-е изд., перераб. – Мн. : Выш. школа, 1981. – 95 с.
11.    Задачи по географии : Пособие для учителей / Под. ред. А.С. Наумова. – М. : МИРОС, 1993. – 192 с.
12.    Заставецька О.В. Збірник задач з фізичної географії : Навчальний посібник для учнів 6-8-х класів. – Тернопіль : Підручники і посібники, 1996. – 40 с.
13.    Заставний Ф.Д. Географія України. У 2-х книгах. – Львів : Світ, 1994. – 472 с.
14.    Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р.  Географія : довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навч. закл. з тестовими завданнями : навчальний посібник / за ред. С.Г. Коберніка. – Видання четверте, доповнене. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 608 с.
15.    Ландшафт : 8 кл : Складна тема / Упоряд. Н. Муніч. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»).
16.    Лис Ю.В. Географічні олімпіадні завдання з відповідями та розв’язками : Посібник / Ю.В. Лис. – Кам’янець-Подільський : Аксіома, 2008. – 129 с.
17.    Маца К.О. Задачі і вправи з географії. Посібник для вчителя. – К. : Радянська школа, 1974. – 150 с.
18.    Олімпіади з географії / Упоряд. Н. Муніч, В. Серебрій. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»).
19.    Пестушко В.Ю. Географія у незвичному ракурсі : Несподівані запитання, цікаві завдання, пізнавальні відповіді. – К. : Генеза, 2006. – 160 с.
20.    Попов В.Д., Бартош Є.М. Географічні олімпіадні завдання з відповідями та розв’язками. Навчальний посібник / Автори-упорядники: В.Д. Попов, Є.М. Бартош. – Суми : РВВ СОІППО, 2012. – 136 с.
21.    Портал до географічної олімпіади: просте і складне поруч. – Навчально- методичний посібник. / Упорядники: Совенко В.В., Пінчук О.Ф. / – Згурівка, 2013. – 198 с.
22.    Романова В.Я. Задачник по географии для 5-11 классов: Учебное пособие. – Запоріжжя: Просвіта, 2002. – 88 с.
23.    Романова В.Я. Топография. 8 класс : Решение задач и заданий. – Запорожье : Просвіта, 2002. – 52 с.
24.    Совенко В.В. Розв’язування географічних задач : Навчально-методичний посібник. – Біла Церква : КОІПОПК, 2011. – 128 с.
25.    Топографічна карта: навч. електр. посіб. / ред. В.І. Остроух – К. : ДНВП «Картографія», 2015. – 1 електрон.-опт. диск.
26.    Топографія з основами геодезії: підручник / за ред. А.П. Божок, А.М. Молочка. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009. – 304 с.
27.    Чирка В.Г. Геологія. Тектоніка. Корисні копалини. 6 – 10 класи. Шкільний словник-довідник. – Х. : Видавнича група «Основа», 2005. – 112 с. – (Б-ка журн. «Географія»; Вип. 12 (24)).