Бабине літо

БАБИНЕ ЛІТО

Слова: Віра Коваль    
Музика: Анатолій Сердюк

Відійшло уже літечко босе.
Не повернеться знову назад,
І рудою лисичкою осінь
Непомітно прокралася в сад.
І розвісила скрізь павутинки,
Що горять проти сонця сріблом,
І, можливо, лише на хвилинку
Нас зігріла останнім теплом.

Приспів:
Бабине літо, бабине літо,
Бабине літо, як сон, поміж нас.
Ніжність остання рікою розлита,
Лине задумливий осені вальс.

Сяє неба блакитна хустинка,
В цей обман вірять ниви й гаї.
Нас зв'язала тонка павутинка,
Не порвтіь ненароком її.
Літо бабине казку шепоче,
Я послухаю - і обманусь,
Бо я вірю у сон цей охоче,
А прокинутись просто боюсь.

Приспів.