Віршовані усмішки до 8 Березня

Загубився
Загубився малюк в універмазі.
Йому кажуть: "Найдем маму. І в всякому разі,
За спідницю завжди треба матусю держати".
Плаче малюк: "Я пробував, та не зміг дістати".
(Остап Красний)

Гарний подарунок
– Вчора було у жінок міжнародне свято.
То ви знаєте, що мамі подарував мій тато?
– Щось, напевне, із прикрас? – питають дитинку.
– Краще! Тато розібрав, нарешті, ялинку.
(Остап Красний)

Пожалів
Каже чоловік до жінки: «То ж жіноче свято,
А ти вирішила мити посуди багато.
Думаєш, що я у тебе такий вже черствий?
Діло принципу, сьогодні – посуду не мий!
Жінкам треба раз у рік хоча б відпочити.
Цю свою посуду взавтра ти зможеш помити».
(Остап Красний)

Як Вітьок допомагає мамі...

Вітьок-бідак страждає так,
Аж здригує ногами!
Він - за столом, він пише твір
«Я допомагаю мамі».
Старанно олівець гризе
Та супить брови грізно,
Але нічого, хоч умри,
До голови не лізе!
Та ось тихесенько зайшла
В його кімнату мама.
- Вітько, будь ласка, в магазин
Сходи за сірниками.
Ідея! - тут гукає син.
А мамі: «Ну й морока!
Сама іди! Я твір пишу -
Роблю важкі уроки.»
І мама вийшла... А Вітько
Швиденько пише в зошит:
«Я в магазин завжди ходжу,
Коли мене попросять».
Хвилин за десять мама знов
З'являється у дверях.
- Вiтюнь, картопельки почисть,
А я зварю вечерю.
- Сама вари! - кричить Вітько,
Та так, що ледь не трісне.
- Я твір пишу, я зайнятий,
Сама звари нам їсти!
Виходить мама, а синок
Писати знов сідає:
«Я мамі сам обід варю,
Вечерю та сніданок».
Радіє син: «Не твір, а люкс!
Оцінка буде гарна!».
І геть не думає про те,
Що він радіє марно.

Гумореска «Сюрприз»

На жіночий день Микола
В березневий ранок
Зготував своїй дружині
Сюрприз на сніданок:
-    Іди, мила, юшку їсти.
Смачна (щоб я жив) –
Ніхто й пальцем не торкався,
Усе сам варив.
А на друге, моя люба,
Ось цей холодець.
Надя рада, який Коля
В неї молодець.
За сім років отак вперше
Її вшанував:
Крім наїдків зробив дещо,
Ще й з цілющих трав.
Загорілись в любки очі
Та враз настрій впав:
Неприємним чимсь запахло
Від святкових страв.
І все ж спробувала Надя
Харчі і напій,
Повезли мерщій в лікарню
Її на швидкій!

***************************************************************

Любу доню по секрету просвіщає мати:
– Ти вагітна, отже, книги перестань читати.
Узяла “Трьох мушкетерів”, всюди з ними ходиш.
Ти дограєшся, дурненька, що трійнят народиш.
Донька крутить головою, весело сміється.
Мати вперлась на своєму, мати не здається.
Шепче доні, нахилившись до самого вуха:
– Так знай же ти, голубонько, що твоя свекруха
Перед тим, як народити зятьочка Федота,
Десять днів не випускала із рук “Ідіота”.

***************************************************************************

У тролейбусі стоїть згорблена бабуся.
Тихо шепче: – Упаду. Як смикне – уб’юся.
А мужчини он сидять. Як же їм не стидно?
Справжніх, істинних мужчин серед них не видно. –
А якийсь патлатий тип їй відповідає:
– Ні, мужчини, бабо, є, та містов немає.