Використання поезії на уроках географії

РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ПОЕЗІЇ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ.

  Автор: Мащенко Наталія Анатоліївна

Розвиток творчого потенціалу особистості є одним із головних завдань сучасного суспільства, яке перебуває на етапі глобальних перетворень в системі освіти України, інтеграції у світовий простір.
Ця проблема є дуже актуальною, бо саме творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина може по-справжньому керувати своїм майбутнім.  
Люди поступово усвідомлюють, що запам’ятати всю інформацію, кількість якої постійно зростає, неможливо, та й не потрібно. Знання повинні поступатись способам діяльності і, в першу чергу, творчим. Іншими словами, важливий не стільки об’єм знань, якими володіє людина, скільки вміння добувати необхідні знання і застосувати їх у конкретних ситуаціях. Ускладнена шкільна програма та брак часу на засвоєння матеріалу вимагають від учнів не механічного запам’ятовування, репродуктивної діяльності на уроці, а вміння творчо підходити до навчальних завдань. [ 1]
Для вирішення питання розвитку творчого потенціалу учнів треба поставити перед собою конкретну мету та реалізувати такі завдання:
•    Вивчити індивідуальні особливості та потреби учнів і відповідно планувати роботу з ними;
•    створити сприятливі умови для розвитку й реалізації творчого потенціалу учня;
•    сприяти самопізнанню та самоутвердженню школяра через усі форми і методи навчальної ті позакласної діяльності.
Розвиток творчого потенціалу учня здійснюється такими шляхами:
•    проблемний підхід у навчанні;
•    самостійна дослідницька робота творчого характеру;
•    впровадження в практику роботи розвивальних творчих ігор;
•    розв’язання географічних задач творчого характеру.
При цьому використовуються такі прийоми:
•    введення завдань, що вимагають висновків;
•    створення сприятливою атмосфери на уроці;
•    заохочення висловлювання оригінальних ідей;
•    використання питань дивергентного типу;
•    надання дітям можливості активно ставити запитання.
Творчий потенціал учнів не є вродженим, його не можна набути в процесі навчання, як знання, уміння, навички. Тут повинні проявитись певні цінності самої дитини, її внутрішні зусилля з культивування в собі творчого потенціалу.
Відомо, що творчий потенціал – це передумова для творчого процесу, з одного боку, і його результат – з іншого.
Творчий потенціал учнів розкривається поступово, поетапно, через збагачення творчого досвіду, систематичне спрямування на творчу діяльність, виховання потреби у творчості.
Географія – унікальна наука, як ніяка інша дає всеосяжне уявлення про наш неповторний світ. І для того щоб навчити учнів краще пізнати його, розглянути у всіх фарбах світобудови цей дивовижний світ природи, я  дуже часто використовую на своїх уроках поезію різних авторів або вірші, які складаю сама.
Французький письменник Гюстав Флобер сказав: «Поезія – це особлива манера сприймати зовнішній світ, спеціальний орган, який просіває матерію і, не змінюючи, перетворює її».
Поезія розвиває творчий потенціал учнів, стимулює пізнавальний інтерес, розширює свідомість, вчить сприймати світ, як єдине ціле, крім того вірші допомагають школярам краще зрозуміти та засвоїти новий матеріал, розряджають психологічну обстановку при опитуванні, мобілізують увагу, а головне дають можливість зацікавитися географією та полюбити її.
Крім того поетичні твори можливо застосовувати на всіх етапах уроку. Особливо ефективно використання віршів при мотивації навчальної діяльності та  вивченні нового матеріалу.
 

6 клас
Географія –
Я прийшла всіх привітати
Успіхів в навчанні побажати.
На працю плідну надихнути.
Щоб краще все змогли збагнути.

Тема: «План місцевості»
Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Ми вже з вами на попередніх уроках розкрили деякі таємниці географів в які способи можливо зобразити земну поверхню на площині. І сьогодні нам знов можливість розгадати нові загадки картографів. Тож загадка перша: про який вид зображення місцевості йдеться мова в цих рядках?
«Це зображення умовне,
А на ньому знаків повно.
Невелика то ділянка,
Видно, горбик там чи ямка,
Мішаний чи хвойний ліс,
Чи ставок, чи вже заріс,
(Певно водяться там жаби),
Все зображено в масштабі».             (План місцевості).

7 клас
Тема: «Озера Євразії»

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
        Вчитель: Сьогодні ми з вами будемо вивчати унікальні водні об’єкти Євразії, які не тільки приносять користь людям, але і прикрашають наш материк. Вже не одне тисячоліття вони є натхнення для створення чудової музики, унікальних живописних шедеврів, поетичних творів.
Розсипались колись на Землю божі перла
Та загубились по долинах і лісах.
Здається сама вічність в них завмерла
Та віддзеркалює блакитні небеса.
Про них ще кажуть, що Землі це сині очі,
То з загадковим при щуром, то в повну широчінь.
В них таємниці всі свої ховають темні ночі
Та місяць стежку простягає в далечінь.
Мабуть ви вже здогадалися, що мова зараз піде про озера Євразії, такі різноманітні та мальовничі.

8 клас
Тема: «Чорне море»

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Вчитель: Колись давно єдиний океан був Тетіс
Але розпорядилась так вже доле,
Що між Європою й Азією нині
Від нього залишилося чудове Чорне море.
Як ви здогадалися зараз мова піде про географічне положення та походження улоговини Чорного моря.
Чорне море – це не тільки безкрайні водні простори та бездонні глибини. Це могутнє військо хвиль, то грайливих, а то бунтарських. Це нескінченна битва води з каменем і лагідний шепіт з піском.
Тут море – диригент, а резонатор – далі.
Концерт високих хвиль свої творить дива.
Звук, зачепив скалу, сковзне по вертикалі
Між каменів луна танцює й співа.  
Чорне море – це золоті ланцюги скель при зірниці вдовж узбережжя, та невгамовний гомін метушливих чайок.
Не можливо забути цей солонуватий запах морського повітря, пекучий полудень, та дивовижний захід сонця. Хто хоч раз бачив захід сонця на морі, той ніколи цього на забуде.
Захід Сонця, нам вже час
Прощатись море із тобою.
Зірниця яра проводжає нас
І хвиля б’ється піною хмільною.  
Поетичне слово – це ніби той ланцюжок, який поєднує, тісно переплітає засвоєння строгих наукових фактів та емоційне сприйняття навколишньої природної краси. Кожному учневі «географічна поезія» відкриває багато неймовірно цікавого у віршованій формі, і цікавим стає те, що іноді здається таким «нуднуватим» у підручниках. [ 2 ]
Адже невеликий спеціальний аналіз лише кількох віршованих рядків подекуди дає більше матеріалу для географічних міркувань і висновків, аніж параграф підручника. Отже, учитель має спрямувати навчально-виховний процес від географії до поезії і від поезії до географії.
Такий підхід, що надає сухим науковим фактам своєрідного поетичного забарвлення, є поштовхом до розвитку самостійного мислення. Безперечно, саме здатність школярів думати й робити висновки, а не просто пам'ять, сприяє засвоєнню ними часто нелегких питань.  [ 3 ]
Досвід роботи свідчить, що учні важко засвоюють окремі географічні і терміни, особливо іншомовного походження або назви географічних об’єктів. Набагато легше вони сприймаються, коли їх вивчають, використовуючи елементи гри, нетрадиційні прийоми навчання через поетичні образи.

Тема: «Гідросфера»
Вчитель: Ось – складові частини гідросфери,
Її всі рідні доньки та сини.
І в небі, під землею і на суші
Завжди життя дарують нам вони.
Завдання: Перед вами складові частини гідросфери, вам треба їх назвати.
Озеро – Заглибина природна я на суходолі
До того ж замкнута й заповнена водою.
Частіше прісною, а є з великим вмістом солі.
І в горах, й на рівнинах ти зустрінешся зі мною.
Море – Я – океану нашого творіння.
Мілким буваю і глибоким,
Окраїнним та внутрішнім буваю.
На півночі зимою замерзаю.
Льодовики – Я представляю крижані потужні маси,
Які сповзають у гірські долини.
Ховаю під собою всі нерівності рельєфу,
Найвищі також покриваю я вершини.
Канали – Штучно вириті ми для потреби господарства,
Для водопостачання, судноплавства.
Для вод морських та річкових.
Та зрощення ланів безкрайніх степових.
Річка – Я – водотік, гірським буваю та рівнинним.
Здається – нескінчені мої води.
Від витоку до гирла по своїй долині
Я шлях собі будую крізь гірські породи.
Океан – Заглибина велика я в земній корі,
І вся заповнена водою.
Немає рівному мені у глибині,
Мене ще звуть «колискою земною».
Хмари – Ми як птахи летимо в небесах  
І в ясні дні і в темні ночі.   
Ми атмосфери нашій чудеса.
А ваші просто радуємо очі.
Опади – Зимою білим килимом ми будемо лани вкривати
Весною, влітку, восени дощами Землю поливати.
Засиплемо ще градом, та туманами обгорнемо.
Одним як словом явища ці атмосферні назвемо?
Болото – Ділянка суходолу зволожена надмірно
Де води не бушують, а сплять віками мирно.
На дні шари із торфу, та ще в’язка трясина.
З рослин – рогоз, осока, береза, журавлина.

Тема: «Класифікація карт і робота з ними»
Завдання: Визначте, про які карти йде мова, і знайдіть їх серед запропонованих вам карт. До якої групи карт вони відносяться?
                 (За змістом).
•    На картах с одинаковой подробностью
Показаны: и воды, и рельеф, и города,
Автомобильные, железные дороги
И государств границы иногда.               (Загально географічні).
•    А я хочу похвастаться конкретностью,
И не пытаюсь все объекты охватить.
Природы компоненту иль хозяйству
Могу свою я карту посвятить.                 (Тематичні).
•    Помимо элементов всех географических
Показываю и хозяйственную деятельность я.
Не опытному разобраться очень трудно
Во всех моих объектах, правда, же, друзья?         (Комплексні).
(По обхвату території).
•    Мы имеем самый маленький масштаб
Изображаем схематически всё, обобщенно.
Зато поверхность всю земного шара
На плоскости, а не объемно.                         (Світові).
•    Своё я предпочтенье отдаю
Всегда, друзья, лишь одному объекту.
Я это откровенно говорю.
Иль океану или континенту.                 (Материків чи океанів).
•    Чтоб показать подробнее объекты
Делю я целое на несколько частей.
Поэтому на картах вы моих найдете
Изображенье стран, районов, областей.  (Держав та їх частин).
 

8 клас
Тема: «Клімат Чорного моря»

Чорне море в субтропічнім
Поясі лежить практично.
Ну, а північ – у помірнім
Поясі то кліматичнім.
Арктика нам посилає
Взимку іноді вітання.
Та на півночі вкриває
Води кригою без коливання.
Влітку спека. Це Сахара
Нас в обійми палко взяла.
І тропічні свої маси
З моря теплого прислала.
Взимку дмуть вітри північні,
То морські, то з континенту.
Та єдино, всі приносять
Неприємні нам моменти.                        
Шквальний вітер і циклони,
Зниження температури.                             
Опади, та й ще морози.
Ось такі у них натури.
І Атлантика циклони
Теж узимку присилає.
Та поверхню мою водну
Дощ з туманом устилає.
З Середземного до нас ще
Дмуть морські вітри, вологи.
Та вони доволі теплі
Тож  забуті всі тривоги.
Ну, а влітку ясно, тепло
Завдяки антициклону.
Тропіки теж не забули
Вітри вислати з загону.
Взимку тепло і повітря
Вісім градусів тепла.
Влітку – двадцять п’ять, буває
Інколи і тридцять два.
Що до опадів приблизно
Від шестисот до тисяч дві
Міліметрів в рік, залізно.
В основному – дощові.

На уроках під час вивчення нового матеріалу або закріплення учням подобається розв’язувати віршовані загадки. Вони розвивають в учнів винахідливість, кмітливість, активізують логічне мислення та вміння швидко орієнтуватися серед великої кількості географічних назв. Віршові загадки я використовую як в усній формі так и в письмовій.

6 клас
Тема: Зображення Землі на глобусі, плані, карті, аерофотознімку, космічному знімку.

Вчитель: Відкрийте будь ласка свої атласи, які вам допоможуть знайти відповідь на наступні загадки. А я визиваю до дошки п’ять  учнів. Є бажаючи?
(Визиваються до дошки п’ять учнів яким даються конверти з загадками та вкладеними відгадкам: аерофотознімок, план місцевості, карта, малюнок, космічний знімок.)
1 учень - Я бачив річки без води, а ти?
Степи я бачив без трави, а ви?
І без каміння гори тут.
В країнах люди не живуть.
І без будинків всі міста,
Пустелі також без піска.
Мені це все, про що казав
На чому вчитель показав?   ( На карті)
2 учень – Все тут видно з висоти
І будинки і мости.
І дороги і поля,
Та не видно що б Земля
Була кругла наче куля,
В мене думка промайнула.
Що за знімок цей здаля,
Зроблений він звідкіля?       (Аерофотознімок)
3 учень – Дивлюсь на це я, що казати
Тут можна голову зламати.
Якісь значки та заморочки.
Кружечки, рисочки та точки.
Зелені плями та блакитні
Слова на них іще помітні.
Коричневі якісь кривулі
Маленькі з шпичаками кулі.
Хто може з вас мені сказати
Як нам мистецтво це назвати?     (План місцевості)
     4 учень – Бачу поле, бачу ліс
Бачу повний сіном віз.
Сонце ярке в вишині
Гори сиві вдалині.
А що далі я не бачу.
Шкода так, що аж заплачу.     (Малюнок)
 5 учень – Зроблений я з висоти
На мені побачиш ти
Всю планету із здаля.
То твій дім, твоя Земля!          (Космічний знімок)

Тема:  Градусна сітка на глобусі й географічній карті.
1.    Рівно в центрі пролягає
         На дві частини Землю розділяє.
         Вище – північ, південь – вниз
         Як же зветься цей карниз?  (екватор)
2.    Глобус весь перетинають
Сходяться на полюсах.
Все знайти допомагають
Тільки дайте адреса.
Через сушу, океани
Пролягли ….. (меридіани)
3.    Старший серед них – екватор,
І від півночі до півдня
Лінії, оцей новатор
Вистроїв всі паралельно.
Та уявні, ні сталеві.
Як же звуть їх? …(Паралелі).

Тема: «Корисні копалини»
1.    Росли раніше на болоті усілякі тут рослини,
А зараз вони томливо вже для людини.   (торф)
2.    Я наче ясно-жовте Сонце
Що, заглянуло у віконце.
Але з смоли сосни я утворився
На дні морському опинився.         (янтар)
3.    Сипуча порода гірського царства
Складена в основному із одного кварцу.   (пісок).
4.    Її ви знаєте, як органічного утворення породу.
А колір чорний, і до того ж – рідина.
Речей із неї безліч роблять для народу.
Так як же називається вона?              (нафта)
5.    Колись були вони морськими організмами,
А зараз камінь це, із рештками від них.       (черепашник).
Кожен учень має яскраво виражений індивідуальний творчий потенціал, ефективним засобом якого є поетичне мистецтво, яке успішно сприяє розвитку образності мислення, прагнення до творчості як універсальної якості особистості.
Завдяки поетичній географії розвивається інтелектуальний й духовний потенціал учнів, крім того вони зможуть найкраще пізнавати дивовижний світ природи, глибше засвоювати новий матеріал, краще зрозуміють нові терміни та назви географічних об’єктів, по новому подивляться на цікавий світ географічної науки.  
Таким чином вплив поезії на розвиток творчого потенціалу особистості учня обумовлений всією організацією педагогічного процесу, внаслідок якого
формуються творчі здібності, виховується творче мислення, розвивається творчий потенціал.
Використання поезії у процесі навчання географії не є новим у методиці і дуже часто застосовується багатьма учителями. Матеріали про використання поезії на уроках географії ви можете знайти у науково-методичних журналах «Географія та основи економіки в школі» та «Географія» у наступних авторах та їх статях:
•    Валерій Пестушко «Географія в поезії»;
•    Юрій Безбородько «Формування географічних знань через поетичні образи»;
•    Валерій Власюк «Акровірші та віршовані загадки на уроках географії;
•    Ю.Ф.Федоренко «Віршовані загадки-топоніми на уроках географії;
•    О.Ілюк, В.Горук «Використання творів Тараса Шевченка на уроках географії»;
•    М.П.Багацька «Використання поезії на уроках географії»;
•    Л.В.Скоробагата «Географічна поезія»;
•    В.М.Бойко «Стихи на уроке георрафии»;
•    В.І.Скриль «Вірші до уроків географії»;

Використана література

1.    Воробйова Р.М. Розвиток творчого мислення учнів//науково-методичний журнал Географія. – 2006. – № 1. – с.4.
2.    Скоробагата Л.В. Географічна поезія// науково-методичний журнал Географія. – 2007. – №5. – с.21.
3.    Пестушко В. Географія в поезії//Географія та основи економіки в школі. – с.23.

 

10
 
Про автора: Мащенко Наталія Анатоліївна

Посада – вчитель географії.

Місце роботи – Херсонська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 36.

Адреса – м. Херсон вул. Сенявіна, 136.