Сценарій випускного вечора (5)

Випускний бал

Сценарій випускного вечора

 

Сьогодні відлітають у життя

Маленькі пташенята з нашого подвір’я,

Ми кажемо: ніколи в забуття

Не кануть школа, вчителі, повірте.

 

Є вищий смисл у тім, що після нас

Задзвонить школярами знову школа

І для малих почнеться перший клас,

В який ми не повернимось ніколи.

 

Прощаємось… А в душах бережемо

Усіх, кому для нас не шкода серця,

З легким і незабутнвм вантажем

Ми відлітаєм. Школо, ти не сердся.

 

Директор: Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні в нас найурочистіше та найвеличніше свято – ми проводжаємо в життєву дорогу наших одинадцятикласників – випускників 2012 року.

Завуч: Добридень, шановні батьки, гості нашого свята! Ось і настав цей незвичайний день, день святковий, радісний, веселий і сумний водночас. Тому що це день розставання зі школою, рідними затишними стінами, такими знайомими коридорами, щирими друзями, добрими наставниками, які скільки душі, серця і знань вклали в кожного з своїх випускників. Залишилися позаду і казковий світ пізнання, і щире спілкування, а попереду самостійне життя. Радісно розправляти крила, але боляче лишати рідні місця, де пролетіло 11 трепетних неповторних літ.

Завуч по виховній роботі: Добрий день усім, хто доклав зусиль, щоб із країни під назвою  «Школа» вилетіли в доросле життя наші випускники. Вчителі передали свої знання випускникам , намагалися допомогти знайти їм своє місце в житті. Хай же воно буде сповнене радістю, творчою працею, щастям. Досягти цього буде нелегко, адже від сьогодні кожен з випускників піде своїм власним шляхом, не оглядаючись не чекаючи підказок, і кожному доведеться шукати відповіді на безліч питань, які ставитиме їм життя. Щоб старт був значно легшим, щоб починався він із приємних спогадів про останній шкільний бал, і зібралися ми тут, в нашій школі. Ще раз побачити наших випускників, привітати їх, побажати гараздів.

  

Ведуча: В шкільній оселі свят завжди багато,     де музика лунає, чути спів,

                 Але у нас сьогодні надзвичайне свято –

                 Ми проводжаємо своїх випускників!

 

Ведучий: Тепер, належить їм майбутнє України

                І їм долати сходинки життя.

                Вони – надія наша, наша зміна,

                Вони – це наше світле майбуття!

 

Ведуча:  Для них останній дзвоник продзвенів завзято,

               Державна атестація здана.

                Випускників запрошуєм на свято

                Хай пролунають їхні імена.

 

Ведучий: До нашого гурту ми запрошуємо тих випускників, які:

  • Народилися у травні
  • Захоплюються спортом
  • Дикламують і співають
  • Жодного разу не скористалися шпорами
  • Були на всіх шкільних суботниках
  • Хоч раз списували контрольну чи практичну
  • Ніколи не тікали з уроків
  • А головне – люблять свою школу!

 

Завуч: Зустрічайте випускників разом з їхнім класним керівником.

 

           ( випускники заходять парами з класним керівником під музику, директор оголошує всіх по іменах, прізвищах, по-батькові)

 

Директор: Вітаємо…(Оголошуються всі випускники по іменах і прізвищах)

 

Ведуча: Ми запрошуємо на випускний вечір людей, які з дня в день віддавали 11 років свої знання,вміння нашим випускникам, які не шкодували часу і сил, щоб винуватці цього свята стали справжніми людьми.

 

Ведучий: З особливою вдячністю і пошаною назвемо зараз славні імена тих наставників, котрі навчали наших випускників з 1 до 11 класу. Просимо зайти до залу наших дорогих учителів

 

Ведучий: Вашим учням дуже приємно нині складати величальні слова подяки тим, что виховує малечу, веде по життєвій дорозі юнь, формує їхній світогляд та особистість.

 

Ведуча: Учителів ми не забудемо ніколи,

               Тієї ласки, що ви нам дали,

                Щоб у житті не знали ви утоми,

                І завжди в щасті й мирі ви жили.

 

Звучить пісня про вчителя

 

Ведучий: Доки батько живий, доки мати жива,

                Поспішаймо сказати найніжніші слова

                Рідна мамо – живи!

                Рідний тату – живи!

                Найдорожчі у світі - це ви! Тільки ви!

 

Ведуча: Запрошуємо до залу батьків випускників

Входять батьки під музику «Рідна мати моя»

 

 Директор: Дозвольте наш урочистий вечір з нагоди вручення випускникам атестатів зрілості вважати відкритим.

 

Ведуча: Живеш, коли добро несеш

              І твориш славу вчора й нині

              Радій, юначе, що живеш

              У нашій славній Україні.

 

Ведучий: Ми маємо усе своє,

                 Наш гурт стальний в суворім гарті.

                 Радій, людино, що ти є

                 Й твоя держава є на карті.

 

Звучить Гімн України

 

На сцену виходять двоє молодшокласників, тримають хліб-сіль на рушникові

 

Дівчинка: Випускників ми вітаємо щиро

 

Хлопчик: Із хлібом і сіллю, любов’ю і миром!

 

( Тричі вклоняються)

Дівчинка: Я тобі, мій друже, заповім

                 Всі дороги, ріки і простори,

                 Де цвітуть на небі голубім

                 Мерехтливі, золотисті зорі.

 

Хлопчик: Щоб не був ти в горі і журбі,

                 Подружися з небом і степами,

                 Україну заповім тобі

                 З Дніпром широким,ніжними піснями.

 

Дівчинка: У житті великім трудовім,

                  Май свою надію і тривогу.

                 Я, тобі, мій друже, заповім

                Ще ніким не сходжену дорогу.

 

Хлопчик: Ти свій сніп у полі зав’яжи,

                 Отчому свому вклонися дому,

                 Рідний край люби і бережи,

                 На поталу не віддай нікому!

 

(Діти віддають випускникам хліб-сіль. Випускники передають один одному хліб, цілуючи його)

 

Ведуча: Ось і настав цей день- день прощання зі школою. Попереду – незвідана даль, позаду  - батьківський поріг, розквітла калина, протоптана стежина на шкільному подвір’ї і тиха мамина сльоза на щоці.

 

Ведучий: Знайти себе, своє місце в житті, вирости й вижити, залишатись завжди людиною – що є святішого й дорожчого у світі?!

 

Ведуча: В суєті не згубіть доброти,

              Силу духу черпайте з любові,

              Хоч нелегко вам буде іти,

              Не цурайтеся рідного слова.

 

Ведучий: Не зганьбіть своє чесне ім’я

                 Правда є у житті лиш єдина!

               Не забудьте того, що вище нема

               Від імення – Людина!

 

Ведуча: Слово для привітання надається директору школи.

                                                       Виступ директора

 

Ведуча: Ось і настав час надати слово нашим дорогим випускникам

 

Виступи випускників

 

 

Ну от і все.

Останній день і мить,

Остання зустріч, погляди зріднілі,

Душа болить, сльоза в очах тремтить-

Учнівські роки в вирій відлетіли.

 

Стараєиось згорнути у клубок

Щасливі зими, осені і весни

А в підсумок: останній наш урок,                                                                                     

Що ластівки із вирію принесли.

 

Ну от і все, це та остання мить,

Яку ніхто у гості не чекає,

До нас вона розлукою спішить

І нас усіх сьогодні розлучає.

 

Ми до батьків звертаєм своє слово

Колись до школи нас ви привели

Навчатись заставляли знову й знову

Любити школу, наших вчителів.

 

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без батьківської строгості і жарту,

Без нашого родинного житла?

 

Здоров’я вам ми, любі, всім бажаєм

Завжди до вас ми на пораду йдем

І щастя вам у ріднім нашім краї,

Добробуту з прийдешнім кожним днем.

 

Виступ  батьків

 

  1. Дорогі наші діти! Ви завтра вирушите в дивну путь дорослого життя. Сьогодні ви стоїте на порозі незвіданного майбутнього, прощаєтеся зі своїм дитинством, шкільною юністю. А завтра вирушите в дорогу самостійного життя. Тож нехай завжди супроводжує вас батьківська розсудливість і зігріває безмежна материнська любов.

 

  1. Попереду в ціле життя переліт:

Будуть незгоди і спрага в дорозі…

Як стомишся й очі щипатиме піт,

Як ти засумуєш, затужиш в тривозі,

Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів,

Згадай наші верби, і луки, і трави,

І вічну тривогу своїх матерів,

І школу, і друзів своїх нелукавих…

Хай буде щаслива дорога твоя

У раннім і пізнім світанку

Тебе зігріває тривога моя –

Від першого подиху і до останку.

 

  1. (У той час, як інша мати обсипає дітей зерном)

 

     Дорогі наші діточки!

Сипимо на вас жито,

Щоб було добре вам жити,

Сипимо ще й овес,

Щоб вами пишався рід наш увесь,

Ще й хміль і квіти,

Щоб ви були щасливі, наші діти.

Будьте ж багаті, як земля,

А щасливі, як весна

Частіше прилітайте до батьківського гнізда.

З усього вам щасти: із роси, із води.

Щоб з толком та до пуття

Ви прожили усе життя.

 

Танець привітання батькам

 

Минають роки й покоління,

Маленький дорослим стає,

Та крила в житті лебедині

Нам рідная школа дає.

 

Директор – батько й мати в рідній школі

Ми вдячність Вам свою несем.

В житті не так, як в чистім полі,

Та ми в життя сміливо йдем.

 

Ми пам’ятаєм кожне ваше слово

Поради Ваші кожен день і час,

Коли дзвонив нам дзвоник малиново

І ви завжди стрічали радо нас.

 

І сад лишається, і світлі класи,

Лишаються молодші школярі.

Тут вічна юність, непідвладна часу,

Дитинство вічне у шкільнім дворі.

 

Чому ж, учителю, ти посмутнів,

Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив,

Ти ж нас терпляче у цей день привів,

Шляхи в майбутнє зорями позначив.

 

Така вже доля, вчителю, твоя

Зустрітись, аби знову попрощатись

Щоб з серця в серце перелить добро

Й учителем навіки залишатись.

 

Пісня для вчителів

 

Любі вчителі!

Ми хочем пробачення в вас попросити

За те, що не завжди хотіли вчитися,

Деколи ми пустували,

Бувало ваші напутні слова забували.

 

Але ви вели нас вперед крок за кроком,

З годиною кожною, з кожним уроком.

І ось підросли ваші хлопці й дівчата

Тепер нам в дорогу пора вирушати.

 

Всі знання одержали важливі,                                                                                      

вони згодяться потім у житті,

За те, що добрі ви були і терпеливі,

Спасибі, дорогі учителі!

 

За труд важкий, недоспанії ночі,

Вклоняємося низько до землі.

За лагідні, усміхненії очі

Спасибі, дорогі учителі!

 

Ми любим вас і поважаєм щиро,

Хоч допікали, як були малі,

Бажаємо здоров’я вам і миру,

Спасибі, дорогі учителі!

 

Як сонце зійде, ми школу покинем

Розлетимось у світ по всій землі,

Та вас в житті ніколи не забудем

Спасибі, дорогі учителі!

 

 

Дорогі ви наші, вчителі!

З вами нам було цікаво жити

Наш уклін вам, любі, до землі

Й ці прекрасні і яскраві квіти.

 

Дарують квіти вчителям

 

Ведуча: Дорогі випускники! Життя кожної людини починається світанком її душі – дитинством, яке залишається в пам’яті як щось потаємне і світле.

 

Ведучий: Країна дитинства – країна казкова,

                І часто дорослих вона вабить знову.

                І часто дорослі літають у мріях,

                Вернутись в дитинство живе в них надія.

 

До випускників підходить хлопчик з повітряною кулькою в руці. Він зупиняється перед одним із випускників.

 

Сценка « Дитинство» 

 

  • Ти впізнав мене?
  • Здається – так. Ти- моє дитинство…
  • Сьогодні я покидаю тебе.
  • Не поспішай, побудь ще трохи.
  • Я буду приходити у сні, а ти згадуй мене. Пам’ятаєш, як уперше закохався у русяву дівчинку і смикав її за кіски?
  • Пам’ятаю
  • А пам’ятаєш ті Новорічні свята, де ти був Дідом Морозом?
  • Звичайно пам’ятаю.
  • А той день, коли до тебе, змученого хворобою, прийшов весь клас?
  • І це пам’ятаю
  • А пам’ятаєш ти свої дні народження?
  • І не тільки  пам’ятаю, а й усі подарунки до цих пір зберігаю. Дякую тобі за все.
  • Прощавай…
  • Прощавай, моє дитинство!..

 

Ведуча: Перша вчителька!  Вона залишається завжди у пам’яті кожного випускника. Перша вчителька – це людина, яка відчинила двері в чарівний захоплюючий світ знань, такий складний і незвіданий. Це на неї ви дивилися з надією, у неї шукали захисту, ловили кожне її слово, пильно вдивлялись у її мудрі очі, шукаючи там відповіді на всі запитання. А вона впевнено вела вас по сходинках пізнання.

 

Ведучий: А зараз запрошуємо до слова першу вчительку.

 

 

Дуже вдячні ми вам, наща вчителько перша,                                                            

що вела нас з собою в світлий, сонячний клас,

І обличчя свої на долоньки зіперши,

Ми дивились на вас, прислухались до вас.

 

Пісня « Перша вчителька»

 

 

Ведучий: Ще будуть вас тривожити дзвінки,

                 Оцінки ж вас не обминуть ніколи,

                Але не буде мрій таких легких,                                                                                                                    

               Які ви бачили за партою у школі.

 

Ведуча: Не стане в списках і журналах вас,

              Тривог в житті ще випаде немало,

              Та вже ніколи вас не буде захищати

              Турботлива й сувора класна мама.

 

Нам  десятий вже минало,

Як ми  пішли у 5 клас,

Коли, гуляючи у школі,

Зустріли в коридорі Вас.

 

Чарівну, молоду, розумну,

М’яку, привабливу, струнку,

Одразу ми тоді збагнули:

«Нам треба вчительку таку!»

 

І все збулось! Ви разом з нами!

Ділили радість і журбу

Вели шкільними нас шляхами

І вчили бачити красу.

 

Ви нам і подруга, і мама,

А просто Ви для нас – Наталя,

Саме в цей день і в цей же час

Шановна, дорога наша друга мамо, 

Ми дуже любимо всі Вас

Ваш рідний 11 клас.

 

Ведуча: Зі словом,порадою, побажаннями, звертається до вас, випускники, ваш класний керівник.

 

Виступ класного керівника

 

 

Тож дякуєм щиро за все!

Останній день дитинства в школі,

А завтра жде доросле нас життя,

Крізь всі роки ми збережем казкові

Дитинства нашого такі дзвінкі літа.

 

Було воно щасливим й веселковим

Наповнене цікавим світом знань

Тут перша вчителька,друзі й навколо

Життя кипіло знахідок і знань.

 

В далеку путь сьогодні вирушаєм

В минуле вже не буде вороття

З піднятими вітрилами чекає

Нас корабель під назвою життя.

 

Ведуча: Шкільні роки – це 3000 днів, 3000 ранків, коли ви прокидались, не додивившись своїх найзвабливіших снів.це 3000 вечорів за книжками і зошитами, відмова від улюбленого   фільму.

 

Ведучий: Скільки лабораторних, самостійних та контрольних ви виконали за цей час! Скільки ручок і зошитів списали, скільки парт знищили, скільки штанів протерли, скільки вікон розбили, поки цей день настав!

 

Ведуча: Скілики разів ви думали: « Ну коли це, нарешті, все скінчиться? »

 

Ведучий:  І ось воно… Все… Скінчилося … Для вас настала найбільш хвилююча мить. Мить, що її ви запам’ятаєте на все життя. Мить, коли ви отримаєте документ про свою зрілість і самостійність.

 

Ведуча: Друзі! Сьогодні ви вступаєте у нове доросле життя, але скільки б вам не було років, де б ви не жили, при згадці про рідну школу у вас завжди сильніше битиметься серце.

 

Ведучий: Летять роки і час нам не вблагати,

                 Але у серці кожного минули ті роки,

                 Прийшла пора вручати атестати,

                 Вже виросли вчорашні малюки

 

Ведуча Настає найурочистіша хвилина  -  вручання атестатів про повну загальну середню освіту.

 

ВедучийПраво вручити атестати, надається директору школи.

Вручення атестатів

 

 

 

Ведучий: Нехай у домі вашім завжди буде світло,

                 Хай люди усміхаються привітно,

                 Нехай земля квітчає шлях зі школи!

                 Здоров’я вам, надії та любові!

 

Ведуча: Прощальний бал, пора цвітіння,

             А ви, мов лебеді, на нім,

             Це- зрілість ваша, це- змужніння

             Вам далі йти уже самим.

 

Ведучий: Тож куди світанок вас покличе,

                Поведе куди він завтра вас?

                І щемить чекання на обличчях,

                І звучить шкільний прощальний вальс.

 

                                               Вальс

Сьогодні нам лягли дороги дальні

І мерехтять зірки, і вабить висота,

У школі вальс одлунює останній,

Над залою окрилено зліта.

 

Цей вечір одцвіте, і ніч пройде,

Устане світанок за обрієм дальнім.

Засвітить веселку проміння ясне

Для мене й для тебе цей вечір прощальний.

 

Кружляє світ, хвилює і підносить

І наближа щасливу нашу мить,

Твоє «Люблю», не вимовлене досі,

У вальсі цім прощальнім прозвучить.

 

Сьогодні ми зі світлою печаллю

Переступаємо шкільний поріг.

Хай буде нам чарівний вальс прощальний

Провісником незвіданих доріг.

 

Ведуча: У  цю хвилюючу мить випускники згадують минуле, живуть сучасним і мріють про майбутнє.

 

Ведучий: Сьогодні ви прощаєтеся зі своїм класом, але ми віримо,  ви назавжди залишитесь однією командою, бо не буде у вашому житті людей, яких би ви знали краще, яким  би ви змогли довірити більше.

 

Ведуча: Той, хто залишається, той, хто йде,-

               Поверніться ще раз обличчям один до одного

 

Ведучий: Той, хто залишається, той, хто йде,-

                 З ’єднайте ваші думки,силу своєї любові,

 

 Ведуча:  Той, хто залишається, той, хто йде,-

              Запам’ятайте цю хвилину на усе життя.

На життєвій неозорій ниві

Не завжди попутній вітер нам,

Та ми хочем бути всі щасливі,

Йти вперед, наперекір вітрам!

Є в нас розум, і знання, і воля,

Ми самі творці своєї долі,

Та коріння в нас одне- єдине,

Це земля, що зветься – Україна!

 

Ведуча: На цьому урочисту частину нашого випускного вечора завершено

 

Звучить Гімн