Сценарій свята "Шкільний останній вечір"

СЦЕНАРІЙ СВЯТА

ШКІЛЬНИЙ ОСТАННІЙ ВЕЧІР

Під звуки маршу виходять ведучі, гості  займають свої місця

 

Ведучий І               Школа моя величава

                                   Дивиться вікнами в світ,

                                   Наче в букет пов’язала

                                   Мрії окрилених літ.

 

                                   Перші відлунюють кроки,

                                   Тут познайомились ми,

                                   Мріє, ти в небо високе

                                   Нас поманила крильми.

 

Ведучий ІІ              Сьогодні музика лунає гучно в школі

                                   І ніжно літо обніма за плечі,

                                   В очах у кожного і радість, і надія.

                                   В нас випускний, шкільний чудовий вечір!

 

                                   Як непомітно роки промайнули,

                                    Сьогодні вийдеш за шкільний поріг.

                                   Позаду залишилося дитинство,

                                   Попереду – життєвий шлях проліг.

 

Ведучий І               Сьогодні свято найкращої пори в житті людини –свято юності. А це

                                   і дружба, і перше кохання, мрії і сподівання.

Ведучий ІІ              І прощання з рідною школою. Адже по-особливому хвилюючий цей       

                                   день для наших випускників, яких більше не покличе шкільний

                                   дзвінок.

Ведучий І               Скільки літ в цих стінах пережито,

                                   А перерв, занять, шкільних дзвінків,

                                   І нарешті довгожданне літо,

                                   Школа проводжа випускників.

Ведучий ІІ               Зустрічайте випускників ____ року.

                                   Звучить мелодія – вальс.

Директор школи    Урочистий вечір, присвячений випуску 11 класу, оголошується

                                   відкритим.

                                   (Звучить гімн України).

Ведучий І               Традиції і звичаї народу…

                                   У них життя, характер і душа.

                                   Тож короваєм починається дорога,

                                   Коли дитя батьківський дім лиша.

 

Ведучий ІІ                У нім – духмянім, сонячнім, рум’янім –

                                   Турбота батька й мамина сльоза.

                                   Це – захист від знедолень і обманів,

                                   Щоб обминула нас життя проза.

 

Ведучий І                Сьогодні від батьків прийміть це диво –

                                   Наш український, пишний коровай.

                                   І батько, й мамо, батьківська родино,

                                   Своїх дітей зі святом привітай.

 

Батько                    Благословляємо вас хлібом,

                                   Щоб лихо не зачепило,

                                   Благословляємо вас хлібом

                                   На вдачу і добре діло!

Мати                         Прийміть цей святий хліб, як наше батьківське благословення. Хай у

                                   вашому житті завжди на столі хліб і сіль буде. Благословляємо вас,

                                   діти!

                                               (Батьки вручають хліб випусникам).

Ведучий ІІ               Юність…

                                   Щирих сердець багаття!

                                   Червневий світанок землі.

                                   Випускне, неповторне плаття,

                                   Ніч, де плакали солов’ї.

Ведучий І                Юність…

                                   Це і радість, і тривоги,

                                   І серце завмира від сподівань.

                                   Омріяні надією дороги

                                   Що сповнені і радості, й чекань.

Ведучий ІІ                Юність…

                                    Це в житті пора весняна.

                                   Шлях життєвий треба так пройти,

                                   Щоб могли ви сміло й полум’яно

                                   В серці юний подих зберегти.

Ведучий І                 ________________ школо.

                                   В буднях і навчанні

                                   Проводиш ти щодня, із року в рік,

                                   Твоїх дітей щороку на світанні

                                   Підхоплює стрімкий життя потік.

Ведучий ІІ               В селі ти є маленькою державою,

                                   Пишаєшся не кількістю, а славою

                                   Тих учнів, що навчались на “відмінно”,

                                   ________________ школу славлячи невпинно.

Ведучий І                 Безліч думок роїться зараз у головах випускників. Про минуле і головне

                                   про майбутнє. Зараз ви прощаєтесь із своїм класом, школою, але ми

                                   віримо, що ви назавжди залишаєтесь однією командою. Бо не буде у вас

                                   у житті людей, яких би ви краще знали, яким би змогли більше довіряти.

Ведучий ІІ                Скільки лабораторних, контрольних робіт ви виконали, скільки зошитів

                                   списали, поки настав цей  день! Скільки разів ви думали:

«Ну коли всеце скінчиться?»

                                   Слово для привітання надається директору школи _________________ .

                       За традицією щороку слово для зачитання наказу по школі про здобуття

неповної середньої освіти надається заступнику директора по навчально-виховній роботі _______________.

Ведучий І                А починається все, як завжди, з 1 класу. Вперше образ вчителя

                                   формувався у наших випускників поруч з ______________________.

                                   Перший вчитель – а ми звикли говорити перша вчителька, починає в

                                   душі маленьких школярів засів того розумного, доброго і вічного, яке

                                   через багато років проростає паростками і дає свої життєдайні плоди.

                                   Тож, шановна, Вам слово.

Ведучий                  Багато було вчителів у наших випускниів, різні предмети вони вивчали.

                                   Але була людина, яка з’єднувала всі ланки шкільного життя, прокладала

                                   Місточки до серця кожного. І сьогодні класний керівник _____________

                                   звертається до своїх випускників.

Ведучий                  Росте людина… Її життя починається світанком душі – дитинством.

Залишається воно у пам’яті як потаємне і світле. І скільки б не пройшло  років, берег Дитинства притягує до себе, повертає з найвіддаленіших куточків людської пам’яті. І серед життєвих незгод, невдач,

                                   душевних падінь потрібно частіше повертатись туди, де і вітер своїми

                                   обіймами заспокоює, навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію.

                                   Тільки там можна зрозуміти і збагнути ті загальнолюдські цінності,

                                   заради яких варто жити,і головне – не втратити їх.

                                   Тож хай процвітає і не буде забутою благословенна земля батьків, той,

                                   Покритий вранішнім серпанком берег Дитинства.

 

Ведучий                 Скільки літ промайнуло відтоді,

                                   Дві косички злилися в косу.

                                   Це побачиш ти вперше сьогодні

                                   В чистім погляді чисту сльозу.

                                   Світ багатий на добрих людей,

                                   Та вдивляйтесь ровесникам в лиця.

                                   Може, більше ніколи і ніде

                                   Вам не випаде з ними зустріться.

                                   Все, що здійснилось,

                                   Все, що наснилось,

                                   Вічно вам буде зоріть,

                                   Те, що зоріло, вам серце зігріло,

                                   Не розгубіть, не розгубіть.

 

Ведучий                  Учні 11 класу, випусники _______ року, очікуємо вашого слова.

                                   (Монтаж випускників)

                                   Ще в колисці немовля

                                   Слово “мама” вимовля.

                                   Найдорожче в світі слово

                                   Так звучить у рідній мові:

                                   Мати, матінка, матуся,

                                   Мама, мамочка, мамуся!-

                                   Називаю тебе я,

                                   Рідна ненечко моя!

 

                                   Коло, риску, закарлючку

                                   На папері пише ручка.

                                   Все з’єдналось загадково –

                                   І з’явилось перше слово.

                                   Здогадались, яке саме?

                                    Наймиліше в світі: “МАМА”.

 

Ведучий ІІ               Чому ж, Учителю, ти посмутнів?

                                   Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?

                                   Ти ж нас терпляче в цей день привів,

                                   Шляхи в майбутнє зорями позначив.

                                   Така вже доля, Вчителю, твоя –

                                   Зустрітись, аби згодом попрощатись,

                                   Із серця в серце перелить добро,

                                   Й Учителем навіки залишатись,

                                   Прийде світанок…Сонце зустрічай!

                                   Дай для польоту лелечатам неба!

                                   Слова останні: ”Школо, прощавай!”

                                    Ми будем завжди пам’ятать про тебе!”

 

Ведучий ІІ               Серце сповнене ніжності й дяки

                                   Тим, хто носить почесне ім’я – Вчителі.

                                   Тож смачний коровай між всіма

                                   по шматочку розділим,

                                   так, як ділим турботи, радощі й болі в труді.

 

Ведучий І               Тим, хто біля мене, тим, хто з краю,

                                   Простягну по скибці короваю.

                                   І роздам по усмішці, по слову,

                                   Душу березневу, барвінкову.

                                               (Мелодія “Сійся, родися”. Роздають коровай).

Ведучий ІІ               Сьогодні, в час розлуки зі школою візьміть це слово у довгу, інколи

                                    тернисту й звивисту, натруджену, а часом і зовсім незбагненну для вас

                                   дорогу життя. Хай спогад про рідну школу сяє вам навіть тоді, коли

                                   згасає віра в себе. Хай школа залишається для вас тим промінчиком

                                   любові і добра, який вказує як іти, щоб не збочити, не оступитися. А ще

                                   візьміть в дорогу життя, шановні випускники, отчий дім, ніжну мамину

                                   колискову, солов’їну рідну мову, батькову мудрість і вчителеве слово.

Директор                Урочистий вечір, присвячений випускнику 2003 року, оголошується

                                   закритим.

Ведучий                 Дорогі гості! Привітайте наших випускників із закінченням школи.

                                   Побажайте їм щасливої дороги.

 

                                   Ну от і все. Уже перегорнули

                                   Підручників останні сторінки,

                                   Й на випускних екзаменах відчули,

                                   Що плине час скоріше від ріки.

                                   Здавався недосяжним горизонт,

                                   А світ – казковим! За шкільним порогом

                                   Чекали нас уроки і книжки,

                                   В світ пізнання несходжені дороги.

                                   Дитинство наше, мов вчорашній день,

                                   Ось-ось майне крильми у темінь ночі.

                                   Аби світанок від дзвінких пісень

                                   Прокинувся і нам заглянув в очі.

                                   Ми підійшли до першої межі –

                                   Шкільним порогом звуть її в народі.

                                   І сльози, й пісня, й радість – все в душі,

                                   А чого більше – перемірять годі