Розробки до Першого уроку "Ми - нація єдина!" (2015/2016 н.р.)

Увага! Тут розміщено лист Міністерства освіти і науки України "Про тематику Першого уроку в 2015/2016 навчальному році" та розробки Першого уроку для учнів початкової, основної та сраншої школи.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ

1/9-354 від 24 липня 2015 року

Управління (департаменти) освіти і науки
обласних та Київської міської державних
адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Загальноосвітні та професійно-технічні
навчальні заклади
Про тематику Першого уроку
в 2015/2016 навчальному році

Міністерство освіти і науки України рекомендує загальноосвітнім та професійно-технічним навчальним закладам розпочати 2015-2016 навчальний рік Першим уроком, тематика якого відповідала б принципам Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, що затверджена наказом МОН від 16.06.2015 № 641.
Конкретну тему такого уроку навчальні заклади визначають самостійно.
При обранні теми, підготовці і проведенні уроку доцільно звернути увагу на питання історії українського державотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України. Це може бути урок-роздум про історичну долю України, героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни, розмова з учнями про сьогодення і перспективи України. Доречним буде також запрошення на Перший урок учасників Революції Гідності, ветеранів і учасників російсько-української війни, волонтерів.
Першокласників, які уперше переступають поріг школи, можна ознайомити з історією школи, досягненнями її випускників, особливостями навчання в ній тощо.
Також, з урахуванням вікових особливостей учнів початкової школи, на Першому уроці може бути запропоновано тему уроку "Чим може пишатися українець?" з переглядом мультфільмів патріотичної спрямованості із серії "Це наше і це - твоє!", створених телеканалом "ПлюсПлюс", з подальшим їх обговоренням (http://plus-plus.tv/dyvys/programy/programs/ce-nashe-i-ce-tvoye-356861.html).
Найближчим часом Міністерством реалізовуватиметься однойменний проект із цим телеканалом, y якому буде запропоновано взяти участь учням початкової школи.
Важливо при проведенні Першого уроку уникнути формалізму й заорганізованості, забарвити перший день нового навчального року святковістю, урочистістю, добрим настроєм, емоційністю, оптимізмом.

Заступник Міністра       Павло Полянський

Приклад уроку №1

Матеріали до Першого уроку 2015-2016 навчального року. Ми – нація єдина! План-конспект. Перший урок  для учнів середніх та старших класів.
 
Мета: поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми, повагу до традицій і звичаїв українського народу; виховувати почуття патріотизму; сприяти розвитку пізнавального інтересу.
 
Обладнання та оформлення: Державний Прапор України; класна кімната (зал) прикрашена повітряними кульками, елементами народної символіки; проектор, комп’ютер; записи музики, відеоролики: «Небесна сотня», «Україна прекрасна»; мультимедійна презентація.
 
Хід уроку
І. Організаційний етап
Учні розташовуються в класній кімнаті. Лунає пісня «Лише у нас на Україні».
 
ІІ. Мотивація навчально-виховної діяльності учнів. Оголошення теми уроку.
Учитель: Доброго дня!
Сьогодні свято завітало в школу,
Бо перше вересня, і пролунав дзвінок.
Змужнілі, сонцем зласкані улітку,
Ми розпочнемо Перший наш урок.
Наш Перший урок пропоную розпочати такими рядками про Україну.
Моя Україна
Учень: На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, – Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
 
ІІІ. Основна частина
Учитель: – Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися на Майдані, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».
(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»;
Учитель: – Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.
Учень: Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою Понад Майданом сонця лик сія.
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
(Звучить Державний Гімн України).
Учитель: – Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.
–    Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.
–    Про етапи становлення України, її історію вам розкаже учень- історикознавець.
Учень-історикознавець
Віддавна на території України існували держави скіфів, сарматів, готів та інших народів, але відправним пунктів української державності і культури вважається Київська Русь (ІХ-ХІІІ століття).
Формування новітньої нації припало на часи визвольної війни 1648-1657 років під проводом Богдана Хмельницького проти Речі Посполитої. Результатом війни стало заснування в України козацької держави – Війська Запорозького.
У ХУІІІ столітті козацька автономія була ліквідована. Під час української революції початку ХХ століття постало декілька національних держав: Українська Народна Республіка, Українська Держава, Західно-Українська Народна Республіка.
У 1919 році відбулося возз’єднання українських земель, проголошено Акт злуки. У 1922 році Українська республіка ввійшла до складу Радянського Союзу. Сучасна держава Україна утворилась у результаті розпаду Радянського Союзу 1 грудня 1991 року.
Україна – унітарна держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають статусу державних утворень і не володіють суверенними правами.
Учитель: – А зараз ми проведемо вікторину «Чи знаєте ви Україну?»
1.    У якій півкулі знаходиться на карті наша Батьківщина? (У східній).
2.    На якому материку ми живемо? (Євразія).
3.    Які країни межують з Україною на півночі? (Білорусь).
4.    З якою державою Україна межує на сході? (Росія).
5.    Коли країна проголосила свою незалежність? (24 серпня 1991 року).
6.    Де знаходяться географічний центр Європи? (На території України в Закарпатській області поблизу с. Ділове).
7.    Яка називається найвища вершина Карпат? (Г ора Г оверла, 2061 м).
8.    Яка найбільша річка в Україні? (Дніпро).
9.    Як називається столиця України? (м. Київ).
10.    Яке найбільше озеро в Україні? (озеро Сасик).
Учитель: – Щороку ви поглиблюєте, збагачуєте новим змістом поняття «Батьківщина». Нещодавно поняття «Батьківщина» обмежувалось для вас рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство – і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша – Україна, велика і прекрасна.
–      Про різноманіття природних ресурсів Ви довідаєтесь від учня- природознавця.
Учень-природознавець
Природно-ресурсний потенціал України поєднує у собі колосальні запаси корисних копалин і природно-рекреаційних ресурсів. Найважливіші мінерально-сировинні ресурси країни представлені:
•    Кам’яне і буре вугілля – запаси 45,5 мільярдів тон;
•    Нафта і газ – 307 родовищ;
•    Торф – 1,5 тисячі родовищ;
•    Залізні руди – 27,5 мільярдів тон;
•    Марганець – 2,3 мільярди тон.
Україна багата на такі корисні копалини, як: нікель, ртуть, титан, боксити, кухонна сіль, сірка, каолін, вогнетривкі глини, облицювальне каміння та інші.
Більша частина території України розташована в західній частині Східноєвропейської рівнини. Завдяки теплому клімату, гарному рельєфу і чорноземам, що є третиною світових запасів, в Україні надзвичайно сприятливі умови для сільськогосподарського виробництва.
В Україні нараховується понад 70 тисяч річок та 20 тисяч озер, 9 мільйонів гектарів країни вкрито лісами, що становить 15% від її площі.
Учитель: – Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території України проживають представники понад 100 національностей.
А зараз ми з вами проведемо Конкурс «Мовознавство для допитливих»:
Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:
у Києві – (киянин);                                      у Донбасі – (донбасівець);
у Кіровограді – (кіровоградець);                              в Одесі – (одесит);
у Харкові -(харків’янин);                        у Чернівцях – (чернівчанин);
у Львові – (львів’янин);                              у Чернігові – (чернігівець);
у Сумах – (сумчанин);                                у Полтаві – (полтавчанин).
Учитель: – Мова відіграє важливу роль не лише у становленні націй, але й у житті кожної людини, адже слова мають свою енергетику, а отже – чинять вплив на нас із вами. Детальніше вам розповість група учнів-лінгвістів.
Учні-лінгвісти
Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.
Однак найголовнішою ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова – його найбільша духовна цінність. Це найдорожчий скарб, переданий нам попередніми поколіннями, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці. Пригадаймо слова Панаса Мирного:
«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, і розум, і досвід».
Якщо в народу відібрати його мову, він зникне, втративши культуру та історію. Ось як про це свого часу сказала Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирають мову».
Один давньогрецький філософ казав: «Заговори, щоб я тебе побачив». Це дуже символічний вислів із глибоким змістом. Якими побачать українців інші народи, залежить від самих українців. Ми хочемо бути багатомовними та освіченими, хочемо, щоб про нас знав увесь світ, хочемо шанувати та любити рідну мову. Українська мова – це святі скрижалі української нації, тому її слід берегти, пишатися нею, завжди пам’ятаючи про її значення, про її цілющу, відроджуючу силу:
Ми з нею відомі усюди,
Усе, що треба, нам є А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот.
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
В. Сосюра
Учитель: – Українська пісня – це частина духовного життя народу і вона не залишає його ні в радості, ні в смутку, крок у крок слідує за ним від дитинства до старості.
–      А зараз ми проведемо конкурс «Українська пісня». (Учні діляться на дві команди і виконують українські пісні).
Учитель: – Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського.
–      Про них Вам розкаже група учнів-соціологів.
Учні-соціологи
Тарас Григорович Шевченко – український поет, філософ, письменник, графік, художник, політик, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу.
Григорій Сковорода – педагог, поет, просвітитель, філософ, автор трактатів, байок, пісень.
Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет.
Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, професор, автор ілюстрованої історії України.
Борис Патон всесвітньо відомий вчений у сфері металургії і технології металів, академік, президент Національної АН України, автор технології зварювання тканин.
Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.).
Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево- судинної хірургії, біокібернетик.
Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Г ерой України.
Відомі українські спортсмени:
Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і Олександр Усик (бокс).
Учитель: – У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу мудрість – як бути Людиною.
–      А зараз ми проведемо конкурс «Дерево мудрості».
(На гілках виробленого з паперу дерева висять незакінчені прислів’я. Учням пропонуємо закінчити їх).
«Без верби і калини.» (немає України).
«Людина без рідної землі.» (як соловей без гнізда).
«За рідний край.» (життя віддай).
«Та земля мила.» (де мати народила).
«За народ і волю.» (віддамо життя і долю).
«Жити – .» (Вітчизні служити).
«Нема на світі другої України.» (немає другого Дніпра).
 
ІV. Підведення підсумків виховної години.
Учитель: – Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина. Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.

 

Приклад уроку №2

Конспект Першого уроку 2015-2016 н.р. «Ми – нація єдина, твої ми діти Україно»
 
Мета: розширити й поглибити поняття громадянськості; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості,поваги до державних символів, любові до рідного краю і особистої причасності до всього, чим живе народ.

(На дошці плакат із державними символами, вислови про Батьківщину)

Учитель: Що таке Батьківщина? Де вона починається? Яку роль відіграє в житті людини і як впливає на її долю?
На ці питання у кожної людини своя відповідь. Для одного Батьківщина — це зруйнований дім та спогади про страшні дні війни, яка прийшла так несподівано, замінивши веселий  спів пташок на гуркіт снарядів. Для іншого Батьківщина — це дитинство серед мальовничих гір,безмежних полів  та дзюркотливого струмочка. Але для всіх людей Батьківщина — це країна, яка дала  життя.   Безперечно, любов до Батьківщини починається з любові до рідної домівки ,до своєї мови.
Учениця 1:         

1.Я - українка!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати ,
Слова мелодійні
І вірші складати.

Учениця 2: Я - українка!
Живу в Україні,
на вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!
О. Василенко

Звучить кліп про Україну

Учитель:    Кожен народ має свої священні символи, які  уособлюють його самобутність, національну єдність. Вони покликані підносити дух нації у боротьбі за свободу, самоутвердження, за власну самостійну державу.
Непростою була доля українських символів: їх забороняли й відтворювали, обожнювали й люто ненавиділи. Українські патріоти  йшли на смерть заради того, щоб сьогодні ми мали державний гімн, прапор і герб.
Відповідно до статті 20 КонституціїУкраїни (1996р.) державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.
 
Словничок
Державні символи – закріплені в законодавстві країни офіційні знаки, чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного або історичного характеру і символізують суверенітет держави.

Учень 1 :
Прапор — це державний символ,
він є в кожної держави;
це для всіх ознака сили,
це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
синє небо, жовте  жито;
прапор свій оберігаєм,
він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
ми з ним дужі і єдині,
ми навіки вже є народом,
українським в Україні.
Н. Поклад

Учень 2 :
Державний Прапор України - стяг з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Верхня смуга - синього кольору, нижня -жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини - 2:3.
Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно. Це й чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану - символом мирної праці і достатку. Це і поєднання символів життя - Золотого Сонця у Синьому Космосі. Однак, головна ідея синьо-жовтого - це гармонія Космосу, Сонця, Землі та всього живого, що є на землі.
Ці кольори вперше з’явилися в 1410 р.на корогвах Галицько-Волинського князівства: на синьому полі був зображений золотий лев.
Великого розквіту набуло українське прапорництво у героїчну козацьку добу. Тоді з’явився новий прапор – малинового кольору, який став основним у козаків. Сині і жовті барви використовувалися під час війни під проводом Б.Хмельницького. Потім їх почали використовувати Українські Січові стрільці та Українська Повстанська Армія. Вибір кольорів був умотивований такими міркуваннями.
Жовтий колір - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу. Блакитний, синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще - це колір миру.
4 вересня 1991 р. над будинком Верховної Ради України з’явився національний синьо-жовтий прапор. Такий же стяг піднімався під час візиту Голови Верховної Ради України Л.М.Кравчука до США і Канади у вересні – жовтні 1991р..
28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.

Учень 3 :
Наш герб – тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб – тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.
Н. Поклад

Учениця 3:
Герб - це символ влади.  Золотий тризуб на синьому тлі – дуже давній знак. Він зустрічається ще за часів Князівської України, зокрема на монетах київського князя Володимира Великого. Отже, нашому гербу – понад тисячу років!
Багато істориків висловлюють свій погляд на історію походження тризуба. Одні вважають його зображенням церковного світильника або якоря; інші – голуба. Є думка, що князівський знак-тризуб символізує місто Київ, яке виникло на трьох пагорбах: Старокиївському, Щекавиці, Хоревиці.
Є й інші погляди. Число "три" завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько-Мати-Дитя. Вони символізують собою Силу-Мудрість-Любов.

Учень 4 :
Слова палкі,
Мелодія врочиста, -
Державний Гімн
Ми знаємо усі.
Для кожного села,
Містечка, міста –
Це клич один
З мільйонів голосів.
Це наша клятва,
Заповідь священна,
Хай чують
Друзі й вороги,
Що Україна вічна,
Незнищенна,
Від неї  лине
Світло навкруги.
Н. Поклад

Учениця 4:
Слово «гімн»  грецького походження (похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної національної єдності. Гімн - це хвалебна пісня своїй Батьківщині, в якій народ висловлює побажання бути вільним, щасливим, жити в достатку.
Слова Національного Гімну «Ще не вмерла України…» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський. Музику - західноукраїнський композитор Михайло Вербицький.
Із гімну починають надзвичайні масові події, урочисті збори. Слухають і виконують гімн стоячи.
Презентація про символи

Учитель:    Ми поговорили  про державні символи. А з чим ще у вас асоціюється Україна?
( Відповіді учнів про народні символи)
Наші пращури дуже любили природу і вірили в  існування добрих і злих сил у ній. Щоб захиститись від них,  люди створювали обереги.
Оберіг - це талісман, що лікував і оберігав свого власника. Із їх допомогою народ зберіг свою родову пам'ять , історію, культуру. Оберіг - це чарівний предмет, що захищав свого власника   або звеличував його можливості.

Учениця 5:
Я дарую тобі оберіг
Не на згадку  - на радість і долю!
Хай зігріє він сонцем поріг,
Хай врятує він душу від болю.
Учитель:   А зараз кожен із вас має можливість зробити оберіг своїми руками. Дівчата  навчать, як це зробити.
Будемо сподіватися, що виготовлені обереги вбережуть усіх нас і  нашу Батьківщину від лиха.

Учень 5:
Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни, течуть.
Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї.
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.
І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні,
Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.
М. Бакая

Відеокліп «Ми єдина Україна»

 

Приклад уроку №3

Конспект Першого уроку 2015-2016 н.р. для початкової школи «Мій сонячний дім – моя Україна» разом з презентацією
 

Тема: Мій сонячний дім – моя Україна
Мета: виховувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, пошану до свого  народу, бажання приносити користь своїй країні; розвивати громадянську свідомість, пізнавальні інтереси.
Обладнання: стенд «Державні символи України», вишиванки, вишиті рушники,   рослини-обереги, малюнки, плакати.
 

Хід уроку
І. Організаційний момент
1.  1 Вересня.
Цей день незвичайний приходить до нас,
І всім до навчання ставати вже час.
Зібрались ми разом знання вшанувати,
Бо трішки набридло вже відпочивати.
 
Що ж , Перше вересня – чарівний день!
Це перша пісня із шкільних пісень,
Що буде цілий рік дзвеніти
І закликати учнів вчити…
 
Право на освіту записано в Основному Законі нашої держави, який прийнято 28 червня 1996 року.
Ст. 53: Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою.

2. Гра «Країна мрій»
З якими поняттями асоціюється у вас слово «знання»?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
1.    Красивий, щедрий, рідний край
І мова наша - солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Усе, що зветься  …     (Україна).
2. Наша держава – одна з найбільших країн у Європі. Щасливі ми, що народилися і живемо в Україні. Тут жили наші прадіди, живуть батьки, тут корінь українського народу. І де б не були скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово, вслухаємось у чарівні мелодії пісень, вбираємо в себе ніжні звуки української мови. Україна – це наша історія. Бо поки ми пам’ятаємо історію свого народу, ми існуємо, як нація. Від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1.    Асоціативний кущ  «Україна»

2.    Бесіда «Що для кожного з вас Україна?»
( Україна – це рідний дім, рідне село, мелодійна, ніжна мова, вишиванки, верба і калина…).

3.    В кожної людини є своя маленька батьківщина – це її домівка, вулиця, село, що є частиною великої Батьківщини.
-                     Яке місце на нашій планеті вважається найкращим?
-                     Але чому ж так ніжно тріпоче серце при згадці про старе дерево чи скромні квіточки. що ростуть біля батьківського порогу? Мабуть тому, що серце приростає саме до рідної землі, яка випестила тебе і яку ти зігрів своїми руками. І так буває завжди – любов до великого і безмежного починається з любові до малого. Рідний куточок землі стає для людини найкрасивішим та наймилішим.
-                     Ми часто чуємо словосполучення «рідна земля», «рідний край». Що означають вони?  Послухаємо вірші:
 
Поле широке, небо високе
В променях сонця сія.
Верби. Калина… В даль пісня лине –
То Україна моя.
 
Є у всіх одна країна,
Найрідніша нам усім.
То прекрасна Україна,
Нашого народу дім.
 
Моя Україно, тебе я кохаю –
Тут дім мій, тут друзі живуть.
Тут мовою рідною пісня лунає
І мальви по селах цвітуть.
 
Україно, земле рідна,
Земле сонячна і хлібна,
Ти навік у нас одна,
Ти, як мати, найрідніша,
Ти з дитинства наймиліша,
Наша отча сторона.
 
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть,
У рідному краї і небо безкрає,
І ріки-потоки, мов струни течуть.
 
Одна Батьківщина, і більш не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
 
4.    А що значить бути громадянином України?
(Дотримуватись законів України, дбати про добробут і розквіт України).
- Чи вважаєте ви себе громадянами?

5.    Зачитування вірша В.Симоненка, обговорення змісту.
Люди – прекрасні. Земля, мов казка.
Кращого сонця ніде нема.
Загруз я по серце у землю в’язко.
Вона мене цупко трима.
І хочеться бути дужим,
І хочеться так так любить,
Щоб навіть каміння байдуже
Захотіло ожити і жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серце і чоло.
Щоб не сказали про вас грядущі:
-                     Їх на землі не було…

6.    Повчання Володимира Мономаха дітям
Стався до інших так, як хочеш, щоб ставилися до тебе.
Зміцнюй тіло й душу, просвітлюй розум.
Працюй так, щоб після тебе нічого не переробляли.
Будь завтра кращим, ніж ти є сьогодні.
Не давай сильним принижувати слабких.
Не залишай хворих, не забувай про бідних.
Не май гордині ані в розумі, ані в серці.
Пізнавши все добре, пам’ятай, а чого не знаєш – того навчайся.
Живи для Батьківщини та люби людство.

7.    Робота з посібником  «Чиста криниця».
Читання і обговорення віршів:
Р.Завадович «Наша Батьківщина» (с.7); М.Луків «Рідна земля» (с.3)
Мене навчила рідна мати
Звичаї рідні шанувати,
І рідну мову, й рідний спів.
І славну пам’ять прадідів.
( Народні обереги).

7. Робота в групах.
( У кожної групи стрічки паперу, на яких записано по одному твердженню з переліку сімейних традицій і цінностей. Відібрати :
І група – «Сімейні традиції»
ІІ група – «Сімейні цінності».
•    Вишивання рушників, серветок, сорочок.
•    Принциповість у взаєминах.
•    Спільна праця батьків і дітей на присадибній ділянці.
•    Наслідування дітьми професії батьків, родинні династії.
•    Довірливе спілкування між батьками і дітьми.
•    Дбайливе ставлення кожного до своїх рідних.
•    Дотримання порядку в домі.
•    Взаємоповага членів сім’ї.
•    Справедливість у оцінюванні вчинків.
•    Шана померлим родичам.
•    Перехід родинних коштовностей з покоління в покоління.
•    Підтримання позитивних емоцій в сім’ї.
•    Відзначення днів народження членів родини.
•    Духовне вдосконалення.
•    Приготування страв національної кухні.
•    Використання у святкові дні національного одягу.
 

8.    З батьківської хати розпочинається пізнання світу. Тут ми навчаємося цінувати хліб і сіль, поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячими, чесними і роботящими. І куди б ми не пішли від батьківського порогу, ніколи не забудемо рідну домівку.
Ми починаємось з любові, яку мережили батьки,
Вона у пісні колисковій, ішла стежками крізь роки.
Вона у хаті найтеплішій, де ми так швидко проросли,
Там, де земля за всіх рідніша, там, де нас рідні берегли.
Там, де чекають тато й ненька, там, де ялинка у дворі.
І завжди рано-пораненьку на них сідає дві зорі.
Сенкан «Батьківщина».
 
9. Ви, діти, щасливі, що народилися і живете на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – Україні.
Багато наших земляків у віршах і піснях розкривали душу українського народу. Пісні М.Вербицького «Ще не вмерла України» судилося стати національним Гімном України. (Ст. 20 Конституції України).
Конституція – Основний Закон держави.
Нова Конституція України була прийнята 28 червня 1996 року.
Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і те, що ми маємо малий герб України – тризуб і жовто-блакитний прапор.
-                     Ви, діти, наймолодші сини і дочки нашої Вітчизни. Майбутнє України у ваших руках. Від вас залежить, яким воно буде.
-                     Гронування  «Кольори прапора»:
Синій – вода, небо, волошки, незабудки …
Жовтий – сонце, лан пшениці, зерно, соняшник …
-                     Творча робота «Малюємо тризуб».
 

10.    Розсипанка
Х*Ч  М*Л*Й  Я,  Н*В*Л*К*Й,
З*Т*  Д*БР*  ЗН*Ю,
Щ*  КР*Й  Р*Д*Н*Й  -  УК*А*Н*,
Я  Ї*  К*Х*Ю.
 

11. Рослини-символи
До рослинних символів відноситься верба, дуб, тополя, калина, мальва, барвінок, чорнобривці, любисток тощо. З рослин дівчата плели віночки, і кожна квітка в них щось символізувала.
Деревій – нескореність,
Ромашка – доброту і ніжність,
Калина – красу та дівочу вроду,
Барвінок – життя,
Любисток – людська відданість,
Чорнобривці – вроду,
Безсмертник – довголіття,
Незабудка – пам’ять,
Ружа – любов.
 

12. Вікторина «Моя Україна»
- Хто є авторами слів і музики Державного Гімну України?
- Що означають кольори в українському прапорі?
- Яка найбільша річка України?
- Які моря омивають кордони нашої держави?
- Назвіть гори на території України.
- Хто автор рядків: «Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину»?
 
ІV. Рефлексія