Проблема води на земній кулі

Проблема води на земній кулі

Вивчення предметів природничого циклу, і зокрема географії, вимагає більш ретельного аналізу ситуації із охороною природи та особливо із забезпеченням населення чистою водою, оскільки в останні роки в умовах послаблених вимог і відповідальності, ситуація з якістю води погіршилася, що, передусім, обумовлено станом природних джерел водопостачання.

Вода – це перлина життя нашого народу. Але є багато «господарів», які не тільки її не зберігають, а породжують безгосподарність та недостатньо дбають про неї.

За прогнозами ЮНЕСКО вода протягом наступного десятиріччя стане стратегічним ресурсом більшості держав. У третій Всесвітній доповіді ООН про стан водних ресурсів, що був озвучений у березні 2009 року, наголошувалося: найближчим часом проблема нестачі водних ресурсів перетвориться в проблему політичну. В цих умовах в Україні відсутня єдина система збереження водних ресурсів, яка породжує споживання неякісної та небезпечної води, а також не забезпечує облік енергоресурсів. Нормативна база застаріла, не відповідає європейським нормам і правилам, стає бар'єром на шляху до вступу України в ЄС.

Продовження споживання води сумнівної якості з ненормованими показниками може мати непередбачувані наслідки, і вплинути на генофонд нації. Безгосподарність, відсутність належного законодавства та контролю в користуванні водними ресурсами стає загрозою для екології та довкілля через виникнення техногенних катастроф.

Відсутність належного обліку призводить до ненормованих витрат водних ресурсів, в тому числі до втрат в мережах водопостачання, не є виховним засобом для споживача, не змушує господарників до реформування та модернізації житлово-комунального комплексу.

В результаті глобального техногенного впливу на природу, вода, як її вагома життєдайна складова, зазнала і зазнає значних змін, що негативно впливають на життєдіяльність та здоров'я людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щороку близько 25 % населення у світі піддаються ризику споживання неякісної питної води, а більше 80 % виникнень захворювань у людей безпосередньо пов'язане з вживанням неякісної води.

За запасами води, доступними для використання, Україна належить до малозабезпечених країн. У маловодні роки на одну людину припадає лише 0,67 тис. м річного стоку. За визначенням Європейської Економічної Комісії ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тис. м на одного мешканця, вважається водонезабезпеченою.

Україна, перебуваючи у несприятливих умовах щодо водних ресурсів,. не створює і не реалізує жорстких цільових програм стосовно збереження й ощадливого використання запасів питної води. Питоме централізоване водопостачання населення України досягло 370 л/чол. на добу. Це щонайменше у два рази вище, ніж середній рівень водопостачання у розвинутих країнах світу (середньодобове споживання води одним мешканцем Києва складає 410-450 літрів, тоді як у Барселоні (Іспанія) – 106; Амстердамі (Нідерланди) – 100; Антверпені (Бельгія) – 85 л/чол. на добу). Тоді, як для підтримки життєдіяльності організму людини потрібно приблизно 2-3 л води на добу. Витрати свіжої води в Україні на одиницю виробленої продукції значно перевищують такі показники у розвинутих країнах Європи: Франції – у 2,5 рази, Німеччини – у 4,3 рази, Великобританії та Швеції – у 4,2 рази.

Значна концентрація міського населення, різке збільшення промислових, транспортних, сільськогосподарських, енергетичних та інших викидів призвели до порушення якості води, появи в джерелах водопостачання невластивих природному середовищу хімічних, радіоактивних та біологічних компонентів. Фактично, сьогодні спостерігається картина постійного зростання забруднення питної води.

Основні забруднювачі поверхневих водойм – перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які знаходяться у незадовільному технічному стані та у більшості випадків потребують проведення капітальних ремонтів і реконструкції. Більшість очисних споруд України не забезпечують очищення стічних вод на рівні розвинутих країн світу. Про незадовільний екологічний стан свідчить моніторинг якості води поверхневих та підземних водойм. У країні за останні роки є тенденція до погіршення стану поверхневих водойм 1-го класу, які використовуються в якості джерел централізованого водопостачання як за санітарно-хімічними, так і за мікробіологічними показниками. Питома вага досліджених проб з водойм 1-го класу, які не відповідають санітарним нормам, складає п'яту частину.

Держава і суспільство повинні стимулювати громадян і підприємства економити воду, тому вчителю важливо привчати кожного школяра до економного використання всіх ресурсів, а води в першу чергу.