Організація профільного навчання з географії в 10-11 класах ЗНЗ

Організація профільного навчання з географії в 10-11 класах ЗНЗ

Організація профільного навчання з географії буде здійснюватись в 10-му класі за навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником Географія, 10 клас. Паламарчук Л.Б., Гільберг Т.Г., Безуглий В.В., видавництво «Генеза», 2010.

Даний курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, у яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу.

Особливе значення при плануванні навчального процесу з географії в профільних класах має значна кількість резервного часу, який може перерозподілятися задля більш глибокого вивчення окремих тем, виконання практичних і творчих робіт, захисту проектів, проведення конференцій, семінарів. Учитель має творчо підійти до планування навчального процесу в профільних класах, з’ясувати, що і в якому напрямку можна змінювати, варіювати, збагачувати.

При плануванні навчального процесу вчителям географії необхідно звернути увагу на ті теоретичні та практичні питання шкільного географічного змісту, які є предметом перевірки рівня підготовленості учнів, а також з’ясувати, які теми є допоміжними, а перевірка їх змісту не передбачається при складанні державної підсумкової атестації.

При складанні тематичного плану варто пам’ятати про регіональний компонент географічної освіти – вивчення географії свого краю, області, району, регіону. Це допоможе більш повно розкрити виховний і розвивальний потенціал предмета – любов до своєї місцевості, країни; сприятиме формуванню екологічної культури та конструктивному географічному мисленню.

Практичну частину програми для профільної школи становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо.

В 11 класі у профільній школі географія  вивчатиметься за програмою «Географія. 10-11 класи. Профільний рівень» та підручником Географія, 11 клас. Гільберг Т.Г., Паламарчук Л.Б., Довгань А.І., видавництво «Генеза». Сторінки цього підручника продовжують знайомити учнів із сучасною наукою географією, де розглядаються загальні закономірності природи, види карт, світові цивілізації і світові культури, соціально-економічна географія України, географія своєї області, глобальні проблеми людства, стратегія сталого розвитку, глобальні прогнози, проекти і гіпотези. Економіко-соціально-географічні відомості розглядаються в тісному зв’язку з висвітленням питань історії, політики, стану економіки, природоохоронної діяльності, соціокультурного надбання регіонів.

Особливу увагу необхідно звернути на вивчення розділу 5 «Географія своєї області», на який відведено 23 години. У зв’язку з обмеженими можливостями щодо обсягу матеріалу підручника, враховуючи індивідуальні особливості регіонів і значну кількість адміністративних одиниць, матеріал до даного розділу в підручнику відсутній. Разом з тим це ніяким чином не знижує його важливості і глибини вивчення. Навпаки, вивченню даного розділу потрібно приділити особливу увагу, оскільки він сприяє формуванню патріотизму, любові до малої Батьківщини, допомагає краще зрозуміти основні економічні, екологічні і соціальні процеси. Кожен регіон має підготовлені навчальні посібники, підручники, атласи, картографічний матеріал. Під час вивчення даного розділу доцільно використовувати такі форми роботи, як семінари, конференції, «круглі столи», зустрічі, екскурсії, дослідження. Важливу роль необхідно надати проектній технології. Засобами проведення таких занять мають стати архівні документи, матеріали краєзнавчих відділів бібліотек, статуправлінь, управлінь і відділів обласних і районних адміністрацій, краєзнавчих музеїв, центрів зайнятості, будинків природи, виставок, установ і організацій, Інтернет-ресурси тощо.

Орієнтація профільної географічної освіти на компетентнісний підхід робить акцент на практичну складову шкільної дисципліни, оскільки її зміст лежить в основі формування ключових знань як освітніх результатів. Досягнення педагогічних цілей дозволяє акцентувати увагу в навчальному процесі на діяльнісній частині його змісту, тобто посиленні уваги на формуванні вмінь школярів. Тому виконання практичних робіт є важливою і невід’ємною частиною навчального процесу у профільній школі. Програмою передбачено виконання 57 практичних робіт, що становить 32% навчальних годин.

Багато вчителів географії постійно відчувають труднощі в організації й проведенні практичних робіт та виділенні критеріїв їх оцінювання. Адміністрація освітніх установ вимагає суворої регламентації діяльності вчителя, фіксації виконання програмних практичних робіт колонкою оцінок у класних журналах.

З огляду на конкретні педагогічні умови освітньої установи та контингент учнів, регіональну специфіку, вчителю надається право планувати систему практичних робіт з метою оптимізації вимог діючих програм з географії в частині «Практичні роботи».

Всі практичні роботи можна поділити на навчальні, тренувальні, підсумкові.

Програма курсу задає напрямок змісту практичних робіт. У зв’язку з цим вчителю географії рекомендується виділити у змісті програми, яка використовується, практичні роботи, які носять навчальний і тренувальний характер, і роботи підсумкового характеру. Учитель на її основі планує їх у навчальному процесі, враховуючи ступінь навченості школярів. У календарно-тематичному плануванні необхідно відобразити зміст і вид практичних робіт (за ступенем навченості) та затвердити на методичному об’єднанні вчителів географії.

Для проведення практичних робіт у профільних класах доцільно виділяти цілий урок. Такі уроки проводяться як уроки-практикуми, що за дидактичною метою орієнтовані на навчання прийомів і способів дій, їх систематизацію та узагальнення, перевірку (контроль) рівня оволодіння школярами певними вміннями.

Обов’язковою умовою ефективної практичної діяльності виступає організація роботи з навчально-методичним комплектом курсу (підручники, атласи, робочі зошити з друкованою основою, зошити-тренажери тощо), оскільки засвоєні прийоми роботи учні переносять на інші джерела знань. Сучасні навчально-методичні комплекти містять системи завдань (вправ), складність яких наростає поступово.

Якісне формування географічних умінь школярів неможливе без їх відпрацювання в умовах реальної місцевості. Це вимагає організації спостережень, практичних робіт на місцевості, в умовах «зеленого» класу.

З метою становлення суб’єктності учнів до процесу практичної діяльності слід адаптувати сучасні педагогічні технології (диференційованого навчання, проектної діяльності тощо), інформаційні та комунікаційні технології, використовувати ігрові елементи, творчі завдання з метою активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів. Після проведення ряду практичних робіт доцільно організувати виставку варіантів творчого вирішення поставлених завдань.

Обов’язковою умовою є перевірка та оцінювання результатів практичних робіт, оскільки оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючу функції. Значна кількість практичних робіт не потребує письмової перевірки, так як проводиться у формі семінарських занять, представлення (захисту) групових проектів, конференцій, «круглих столів», дискусій (25%). Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається на уроці.

Всі програмні практичні роботи підсумкового характеру повинні бути оцінені (приблизно 8-10 робіт на семестр). Роботи навчального і тренувального характеру є моніторинговою формою атестації учнів, їх результати діагностичні.

Провідною складовою змісту профільних курсів в рамках компетентнісного підходу є творча діяльність учнів, бо через набуття власного досвіду відбувається розвиток ціннісного ставлення до навколишнього світу, в тому числі до професій. Свідомий вибір майбутньої освітньо-професійної траєкторії у старшокласників спрямований не тільки і не стільки на пізнання світу професій, скільки на формування ставлення до тієї чи іншої професії. Завдання профільних курсів – навчити учнів вирішувати життєві проблеми, тобто розуміти суть і значущість цих проблем, засвоїти існуючі правила і норми вирішення цих проблем, вміння їх обґрунтовувати, орієнтуватися в джерелах інформації.

Обов’язковими для профільного навчання є курси за вибором, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції: доповнюють зміст профільного курсу, розвивають зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні, сприяють задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю. Географічні курси, які найбільш суттєво пов’язані з географічним профілем, представлені у збірниках програм:

  • Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів, видавництво «Педагогічна преса», 2010;
  • Географія. Програми курсів за вибором та факультативів. Ч.І,Ч.ІІ – Київ, 2010. 

Серед нових програм і курсів за вибором пропонуються до використання «Основи геоінформаційних систем і технологій. 10-11 кл.» (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, лист №1/11-8752 від 20.09.2010 р.). Курс покликаний сформувати в учнів теоретичну базу знань з основ геоінформатики, умінь і навичок ефективного використання сучасних геоінформаційних систем і технологій у своїй діяльності, що має забезпечити розуміння принципів представлення і візуалізації географічної інформації в геоінформаційних системах та навичок роботи в сучасному геоінформаційному програмному забезпеченні випускниками шкіл.

Курс розрахований на вивчення основ геоінформаційних систем і технологій у 10-11 класах старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів усіх профілів природничо-математичного, технологічного напряму. Вивчення курсу пропонується в обсязі 35 навчальних годин після вивчення основ інформатики за програмою 9 класу та географії за курсом 6-9 класу, основних засад роботи з комп’ютерною технікою та комп’ютерною графікою, мережею Інтернет.

Учитель може самостійно добирати засоби подання теоретичного матеріалу (презентація, що відображається на екрані за допомогою мультимедійного проектора; презентація, що відтворюється на екранах учнівських комп’ютерів; спільна робота учнів та учителя над документом в середовищі локальної мережі тощо) і визначати форму проведення практичних робіт (робота з елементами досліджень, спільна робота в Інтернеті, лабораторні роботи, тренувальні вправи, проектні роботи, практикуми).

У програмі курсу за вибором детально відображено особливості організації вивчення матеріалу у профільній школі, а також наведено критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів та перелік програмного забезпечення, необхідного для успішного засвоєння програми курсу, детальний зміст практичних робіт, список рекомендованої літератури.