Методичні рекомендації щодо відзначення Конституції України

Методичні рекомендації
щодо відзначення 19-ї річниці Конституції України

 Т.О.Гребенчук,
методист навчально-методичного кабінету 
історії та правознавства КНЗ КОР "КОІПОПК"

Джерелом права будь-якої держави є Конституція. Її ще називають Основним законом, який закладає підґрунтя організації і діяльності держави та формування у ній громадянського суспільства. Конституція – це своєрідний суспільний договір, у якому народ визначає основні напрями свого подальшого розвитку та існування, гарантії прав і свобод громадян у суспільстві.

Україна свого часу створила першу європейську конституцію – «Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика. Цей документ на десятки років випередив розвиток західноєвропейської правової думки, заклавши дійсно демократичне підґрунтя в процесі українського державотворення.

Вагомий внесок у розвиток українського конституціоналізму зробили Універсали Центральної Ради. Якщо I, II та III Універсали виходили з того, що Україна – це автономія у складі федеративної Росії, то IV Універсал, прийнятий 22 січня 1918 року, офіційно проголошував незалежність Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 року Центральною Радою було ухвалено проект Конституції Української Народної Республіки і обрано Михайла Грушевського Президентом УНР. Проте через історичні обставини ця Конституція так і не набула чинності.

У світовій історії засновником європейського конституціоналізму вважають середньовічну Англію, яка, до речі, й досі не має свого основного закону як кодифікованої конституції – єдиного цілісного документу із внутрішньою структурою. Однак, саме українці створили предтечу європейських конституцій. У 1991 році, здобувши державну незалежність,  ми отримали ще один шанс побудувати вільне і демократичне суспільство. 

Історія українського державотворення певною мірою непослідовна. Конституція Пилипа Орлика створювалась у засланні для держави, якої фактично не існувало. Чотири радянські конституції, попри усталений стереотип, що «вони були непогані, але не виконувались», − не були конституціями, як такими, взагалі. Вони не несли юридичного підґрунтя для інших законодавчих актів та не реалізовували, наприклад, принципу розподілу влади. 

Саме тому Конституція України незалежної стала, насамперед, правовим актом держави  і символом громадянського суспільства. Діюча нині Конституція України набрала чинності з дня її ухвалення Верховною Радою України – 28 червня 1996 року. 

Сьогодні у суспільстві виникла необхідність внести зміни до Основного закону, які своїм змістом мають перекреслити авторитарне минуле і дати початок новій історії України. Прийняття відповідних змін до Конституції забезпечить правову основу для схвалення  низки  законодавчих актів, необхідних для реалізації  реформи місцевого самоврядування. Серед законопроектів, які вже готуються – нова редакція закону про місцеве самоврядування, закон про місцеві державні представництва, зміни до бюджетного кодексу, зміни до низки законодавчих актів, які визначають розподіл повноважень між виконавчими органами влади і органами місцевого самоврядування, а також їх розподіл між органами місцевого самоврядування різного рівня.

День Конституції ми не повинні сприймати як свято на честь нормативного акту. Ми маємо сприймати  його як день затвердження наших прав і свобод. День ствердження того, − як зазначено у статті 3 Конституції України − що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». 

З метою належного відзначення Дня Конституції України, упродовж 22-26 червня 2015 року у пришкільних оздоровчих таборах області рекомендуємо: 

• провести науково-практичні конференції за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних, громадських організацій, політичних партій, діячів науки і культури з тем: «Конституція України – гарант захисту прав людини», «Історія становлення і розвитку Конституції України», «Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні»,  «Державно-конституційні традиції козацької доби», «Конституційна реформа і розвиток Української державності» тощо; круглі столи за участю старшокласників, учителів історії та правознавства, наукових працівників краєзнавчих музеїв регіону з теми «Конституція України – Основний Закон держави»; бесіди з метою виховання в учнів поваги до державних символів України; конкурси малюнків, плакатів, рефератів, творів-есе про права людини, КВК, усні журнали, турніри юних правознавців, брейн-ринги з учнями основної та старшої школи з метою формування правової культури, отримання знань про конституційні права і свободи; покладання квітів до пам’ятних знаків та пам’ятників видатним діячам українського державотворення, борцям за свободу і незалежність України;

• організувати постійно діючі експозиції, виставки, що відображають конституційні процеси в Україні, удосконалення Основного Закону України; випуск тематичних інформаційних бюлетенів, присвячених  19-й річниці Конституції України.