Методика проведення екскурсії з біології

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ З БІОЛОГІЇ Вчитель біології

     Мосьпан  Людмила  Володимирівна

В природі безліч таємниць,

Які людина прагне зрозуміти.

Навколо нас нема дрібниць,

І магію не можна пропустити!

 Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому об'єкті поза межами школи, чи класу.

Екскурсія є організованою формою навчання і одночасно методом навчання.

Педагогічний ефект екскурсій:

  • Отримання учнями навичок самостійної природознавчої роботи, орієнтації на місцевості
  • Виховання організаційних навичок, уміння працювати колективно
  • Формування вмінь спостерігати, порівнювати, бачити необхідні об’єкти, знаходити приклади взаємозв’язку організмів і середовища
  • Виховання естетичних почуттів, розвиток почуття прекрасного
  • Виховання дбайливого ставлення до природи, розуміння екологічних зв’язків, єдності й цілісності природних комплексів.

КЛАСИФІКАЦІЯ  ЕКСКУРСІЙ

 І) Екскурсії поділяють:

  • за змістом (виробничі, біологічні, історичні, географічні, краєзнавчі, мистецькі);
  • за часом (короткотермінові, тривалі);
  • за черговістю під час навчального процесу: попередні, або вступні (на початку вивчення теми, розділу програми), супровідні, або проміжні (в процесі вивчення навчального матеріалу), заключні, або завершальні (наприкінці вивчення теми, розділу),
  • за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).
  • за ознаками (тематичні екскурсії; комплексні екскурсії проводяться за схожими темами кількох навчальних предметів; ввідні екскурсії є вступом у тему)

ІІ) За методом проведення розрізняють дослідницькі, ілюстративні й комбіновані екскурсії.

  Дослідницькі екскурсії проводяться в лабораторії, конструкторських бюро, на фермерські поля.      Ілюстративні екскурсії організуються переважно з метою демонстрації практичного застосування законів науки на виробництві, наприклад екскурсії на підприємства. Комбіновані екскурсії організовуються для досягнення кількох цілей — ілюстрації використання закономірностей науки на практиці, самостійного з'ясування учнями принципів конструкції машини й механізмів та ін.

   Як правило, екскурсії проводяться як заключні (узагальнюючі). Саме цей вид екскурсій може бути комплексним. Тут здійснюється узагальнення вивченого матеріалу і прив'язування його до практики.

  Серед природничих екскурсій виділяють:

- осінні

- зимові

- весняні

- літні.

 Складові елементи екскурсій:

- тема екскурсії;

- об'єкт екскурсії;

- час проведення;

- оформлення результатів.

Проведення екскурсії поділяють на декілька етапів:

   1. Теоретична та практична підготовка передбачає опанування учнями мінімумом необхідних знань. Учитель заздалегідь знайомиться з об'єктом, домовляється з екскурсоводом про дидактичний зміст екскурсії.

   2. Інструктаж, завдання якого полягає в ознайомленні учнів з метою і змістом екскурсії. Учитель характеризує об'єкт, зацікавлює ним, повідомляє про план екскурсії, за потреби — накреслює маршрут-схему. Проводить інструктаж з ТБ.

   3. Проведення екскурсії, що передбачає послідовний розгляд об'єктів екскурсії, визначення головного для отримання необхідної інформації про об'єкт. Учні запитують, спостерігають, запам'ятовують, роблять нотатки. Завершується екскурсія відповідями на запитання щодо її змісту.

   4. Опрацювання матеріалів екскурсії передбачає уточнення, систематизацію, узагальнення одержаних під час екскурсії вражень, спостережень. Обов'язковим є аналіз підсумків навчальної екскурсії — усне опитування, використання даних під час наступних уроків. За потреби наслідки екскурсії оформлюють у вигляді стенда, плаката чи альбому.

    Однією з форм організації навчальної роботи з біології є екскурсії в природу. Ніякі наочні посібники і слова не замінять дитині безпосереднього спілкування з природою, коли вона чує шум вітру в гілках дерев, бачить різноманітні барви палітри природи, помічає найдрібніші зміни в лісі і на полі.

 Екскурсії в природу повинні  відповідати основним критеріям:

- доступності (врахування вікових особливостей дітей, та місцевих умов);

- науковості (завдяки функціонально-структурному підході, проблемності, наступності);

- екологічності (місце і роль об’єкта вивчення як живої системи, зв’язки та взаємодію в екосистемі, проблеми охорони природи).

   Екскурсії мають величезне виховне значення, сприяють активізації навчального процесу, створюють умови для організації самостійної роботи учнів та ведення ними фенологічних спостережень. Вивчення рідної природи виховує в учнів любов до природи, дає багатий матеріал для естетичного виховання, привчає школярів правильно поводитися в природі. Екскурсії сприяють розвиткові в учнів не тільки художнього смаку, але й виховують бережливе ставлення до природи, до суспільної власності і зміцнюють дисципліну.

Завдання вчителя біології в цьому питанні:

1.  Виконувати передбачений програмою мінімум екскурсій в природу.

2. Правильно визначити місце екскурсії при вивченні програмового матеріалу.

3.    Намагатись вивчати на екскурсіях новий матеріал, а не повторювати пройдений.

4. Зібраний під час екскурсії навчальний матеріал повинен оброблятись і використовуватись на уроках.

5.   Підсумки екскурсій проводити на місці екскурсій, а не в класі, щоб мати можливість виправити недоліки в спостереженнях учнів.

  Обов’язкова складова екскурсії – самостійне спостереження кожного школяра.

Учитель – непомітний координатор і контролер учнівської діяльності.

   Зрозуміти краще, побачити більше, відчути запах та пізнати смак живого – основна мета виходу в природу сьогодні.

 Вміти спілкуватися з природою, бути гуманним до всього, розширювати кругозір, навчитися виживати – головне завдання експедиції у довкілля.

 Збагачувати духовне життя, співпереживати, бажати досліджувати, розуміти світ навколо себе – одвічні завдання біологічних екскурсій.

 Головна заповідь екскурсійного заняття – не робити  школярів глядачами й слухачами, самому вчитися, пам’ятати, що єдиний наш учитель – Природа.

 

Джерело: http://mospanludmila.vv.si/