Матеріали до міні-проекту "Космос далекий і близький" (Природознавство, 5 клас)

Матеріали до міні-проекту "Космос далекий і близький"

Звіт про відомих астрономів та дослідників космосу

Група 1. Клавдій Птолемей – древньогрецький астроном, географ і математик
Народився між 127–145 рр. н. е. в Олександрії (Єгипет). Спостерігав за рухом Сонця, Місяця і планет Сонячної системи й сформулював власну геоцентричну теорію, яка в даний час відома, як Птолемеєва модель будови сонячної системи.
Птолемей довів, що, оскільки всі тіла падають у центр Всесвіту, саме Земля повинна бути центром. Більше того, якщо Земля не центр, тоді вона має обертатися з інтервалом у 24 години. А тіла, кинуті вертикально вгору, не повинні падати на те ж саме місце, як це ми бачимо на практиці. У результаті геоцентрична система стала абсолютною істиною аж до XV сторіччя, доки не з’явилася геліоцентрична система, яка була розроблена польським астрономом Миколою Коперником.
Птоломей встановив наступний порядок для об’єктів Сонячної системи: Земля (центр), Місяць, Меркурій, Венера, Сонце, Марс, Юпітер і Сатурн.
У Птолемеєвій системі диферент є великим колом центром на Землі, а епіцикли – круги меншого діаметру, центри яких рівномірно переміщаються по колах диферентів. При цьому Сонце, Місяць і планет  рухаються по колах своїх власних епіциклів.
   Він припустив, що Земля повинна бути розташована на деякій відстані вед центру диференту, а також, що центр планетарного диференту – це уявна точка, яка знаходиться між місцем розташування Землі та іншої уявної точки, яку він назвав еквантом. При цьому Земля і еквант лежать на одному діаметрі відповідного планетарного диферента. Крім того, він вважав, що відстань від Землі до центру диферента має дорівнювати відстані від центру диферента до екванта. За допомогою цієї гіпотези Птоломей зміг набагато точніше пояснити безліч елементів планетних рухів.

Група 2. Микола Коперник – польський астроном
Г. Коперник – творець геліоцентричної системи світу; реформатор астрономії. Навчався у Краківському університеті в 1491–1495 рр., де астрономію викладав великий польський астроном В. Брудзевський.
Коперник розробив геліоцентричну систему світу, головні положення якої він сформулював наступним чином: «Усі, помічені нами, рухи Сонця не властиві йому, а належать Землі й нашій сфері, разом з якою ми обертаємося навколо Сонця, як і всі інші планети; таким чином,Земля має декілька рухів».
Закономірності руху планет, їх прямий і зворотній рух отримали в системі Коперника просте пояснення. Система Коперника була вперше викладена в невеликій книзі та опублікована в 1540 році.
Найвизначнішим доробком Коперника є праця «Про обертання небесних сфер», яка була надрукована в травні 1543 року. Оскільки Земля позбулася свого центрального положення й стала такою ж, як і всі інші планети, твердження церковників про протилежності «земного» і «небесного» втратило сенс. Людина перестала бути «вінцем творіння», а перетворилася на мешканця однієї з планет Сонячної системи. Учення Коперника підтвердило, що Земля обертається навколо Сонця. Розуміння цього мало величезне значення для всього подальшого розвитку природознавства.
Декретом інквізиції від 1616 року праця Коперника була внесена до реєстру заборонених книг, в якому вона залишалася понад двісті років.

Група 3. Галілео Галілей – видатний італійський фізик і астроном
Народився у Венеції (Італія) 15 лютого 1564 року. Галілей встановив закон інерції (1609 р.), закони вільного падіння, руху тіла по похилій площині (1604–1609 рр.), відкрив закон постійного періоду коливань маятника.
У липні 1609 року Галілей побудував свою першу підзорну трубу – оптичну систему, що складається з опуклих та увігнутих лінз. Підзорна труба стала потужним інструментом наукового пізнання. Тому Галілея можна вважати винахідником першого телескопа. Він досить швидко удосконалив свій винахід і згодом «побудував прилад, за допомогою якого предмети здавалися майже в тисячу разів більшими й більш ніж у тридцять разів ближчими, ніж при спостереженні простим оком».
2 березня 1610 роду вів відкрив за допомогою телескопа: гори на Місяці, чотири супутники Юпітера, довів, що Чумацький Шлях складається з безлічі зірок. Незабаром він відкриває фази у Венери, плями на Сонці. Створення телескопа й астрономічні відкриття принесли Галілею величезну популярність.
Астрономічні відкриття Галілея зіграли величезну роль у розвитку наукового світогляду, вони переконали світ у правильності вчення Коперника та помилковості вчення Птоломея. Галілей винайшов термоскоп, що є прообразом термометра, який вів сконструював у 1586 році. Він висунув ідею застосування маятника в годиннику.

Група 4. Юрій Гагарін – перший космонавт
Полетів у космос на ракеті «Восток-1» 12 квітня 1961 року. Старт корабля був проведений з космодрому Байконур. Перша ракета-носій пропрацювала без зауважень, але на завершальному етапі не спрацювала система радіоуправління, яка мала вимкнути двигуни 3-го ступеня. Двигун вимкнувся лише після того, як спрацював дублюючий механізм, коли корабель вже піднявся на орбіту на 100 км вище розрахункової висоти.
На орбіті Гагарін виконав найпростіші експерименти: пив, їв, робив записи олівцем. «Поклавши» олівець поруч з собою, він виявив, що той моментально почав спливати і зробив висновок, що всі предмети, що знаходяться на космічному кораблі, в космосі краще прив’язувати. Усі свої відчуття та спостереження він надиктовував на бортовий магнітофон. До польоту ще не було відомо, як «відреагує» людська психіка на побачене в космосі, тому космічним кораблем керував автопілот. Щоб увімкнути ручне управління, космонавтові необхідно було розкрити запечатаний конверт, у якому знаходився код для розблокування. Гагарін постійно розмовляв з конструктором Сергієм Корольовим про роботу ракети й самопочуття.
Для повернення на Землю була встановлена спеціальна катапульта. На висоті 7 км відповідно до плану польоту Гагарін катапультувався, після чого капсула з космонавтом почали спускатися на парашутах роздільно. Останньою проблемою в цьому польоті виявилося місце посадки. Гагарін міг опуститися на парашуті в крижану воду Волги, йому допомогла хороша передполітна підготовка. Космонавтові вдалося відвести парашут від річки та приземлитися за 2 км від берега.
Безсмертний політ Юрія Гагаріна назавжди змінив історію людства. Першому космонавту планети було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а день його польоту став національним святом – Днем космонавтики, яке відзначається 12 квітня, починаючи з 1962 року.

Група 5. Армстронг Ніл – астронавт США
Народився 5 серпня 1930 року в місті Уапаконета (штат Огайо). У 1955 році закінчив університет у місті Лафайєтт (штат Індіана), за фахом авіаційного техніка. Служив у частинах ВМФ льотчиком-випробувачем, брав участь у випробуванні експериментального аерокосмічного апарата X-15. У 1962 році зарахований до групи астронавтів Національного управління з дослідження космосу США. 16 березня 1966 року здійснив політ у космос спільно з Девідом Скоттом у якості командира космічного корабля «Джеміні-8». Політ тривав 10 год 40 хв, було зроблено 7 обертів по орбіті навколо Землі.
16–24 липня 1969 року здійснив перший історичний політ на Місяць разом з Є. Олдрином і М. Коллінзом у якості командира космічного корабля «Аполлон-11». Армстронг Ніл – перша людина, яка ступила на Місяць 21 липня 1969 року. Він провів за межами космічного корабля на Місяці 21 год 36 хв. Після успішного виконання програми екіпаж «Аполлона-11» повернувся на Землю.
На думку Армстронга, Місяць – це проміжний етап на шляху до Марса. «На супутнику нашої планети можна відпрацювати багато речей, які знадобляться, коли ми зробимо більш глибокі дослідження Сонячної системи», — сказав якось Армстронг. Він також вважав, що марсіанська місія буде дуже складною, враховуючи тривалість польоту.

Група 6. Леонід Каденюк – український космонавт
Здійснив політ у космос 19 листопада 1997 року в складі американського екіпажу на кораблі «Колумбія». У своїй книзі «Місія – Космос» пише: «У школі на уроках географії ми Землю вивчали роками, а з космосу спостерігали протягом 90 хв, поки здійснював один оберт навколо Землі. Африканський континент із заходу на схід наша «Колумбія» пролітала за лічені хвилини.
Гори на поверхні Землі з висоти космічного польоту відразу привертають до себе увагу дивними візерунками, що нагадують розмальоване морозом скло вікна взимку, їх вигляд з земної орбіти настільки відрізняється від того, що людина бачить, перебуваючи безпосередньо в горах або з висоти польоту літака, що треба знати заздалегідь, що ці примітні, немов зумисне намальовані візерунки на поверхні Землі – це і є гори. Але гори Тибету з космосу в порівнянні з іншими земними гірськими структурами здавалися мені якимись особливо загадковими й таємничими. Можливо тому, що я багато читав і чув про них і про людей, що живуть там, про своєрідну тибетську медицину. Враження від Тибету було настільки сильним, що якби мені запропонували створити герб нашої планети, обов’язковим його елементом були б Тибетські гори.
Побачити з орбіти льодовики в горах теж було нескладно. Вони дають початок річкам. Тому саме річки були головним орієнтирам, що допомагають розпізнати той чи інший льодовик.    
Іноді нам вдавалося побачити вулкани, з яких вивергаються на земну поверхню з глибинних магма¬тичних джерел лава, гарячі гази й уламки гірських порід».
Дослідження: робота з ксерокопіями різних джерел інформації, з фотографіями.

Рефлексія. Оцінка своїх дій
По завершенні проекту учні критично оцінюють свою роботу та заповнюють карту самооцінювання

Міні-презентація «Космос далекий і близький»

Слайд 1.
Клавдій Птолемей – давньогрецький астроном (фото)
Внесок К. Птоломея в освоєння космосу:
•    спостерігав за рухом Сонця, Місяця та планет Сонячної системи;
•    сформулював геоцентричну теорію будови Сонячної системи;
•    встановив порядок розміщення планет Сонячної системи, згідно з яким Земля перебуває в центрі.

Слайд 2.
Микола Коперник – польський астроном (фото)
Внесок М. Коперника в освоєння космосу:
•    створив геліоцентричну систему світу;
•    встановив, що всі планети обертаються навколо Сонця;
•    встановив, що Земля не є центром Всесвіту, а обертається навколо Сонця.

Слайд 3.
Галілео Галілей – видатний італійський астроном (фото)
Внесок Г. Галілея в освоєння космосу:
•    побудував підзорну трубу, яка складалась із опуклих й увігнутих лінз;
•    відкрив за допомогою телескопа гори на Місяці, чотири супутники Юпітера, Чумацький Шлях;
•    довів правильність вчення Коперника та помилковість учення Птоломея.

Слайд 4.
Юрій Гагарін – перший космонавт (фото)
Внесок Ю. Гагаріна в освоєння космосу:
•    полетів у космос 12 квітня 1961 року на ракеті «Восток-1»;
•    провів у космосі прості експерименти.

Слайд 5.
Армстронг Ніл – астронавт США (фото)
Внесок А. Ніла в освоєння космосу:
•    здійснив 16 березня 1966 року політ у космос і зробив 7 обертів навколо орбіти Землі;
•    здійснив 21 липня 1969 року висадку на Місяці.

Слайд 6.
Леонід Каденюк – український космонавт (фото)
Внесок Л. Каденюка в освоєння космосу:
•    здійснив 19 листопада 1997 року політ у космос на американському кораблі «Колумбія»;
•    працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини (сою, ріпу, мох);
•    експериментував з тематики «людина і стан невагомості».

Матеріали підготував: Володимир Гречишкін, учитель географії Новоайдарського обласного НРЦ, Луганська обл.

Цікаві факти про космос можна знайти за посиланням: http://geographer.com.ua/content/cikavi-fakty-pro-kosmos-materialy-do-mi...

Юрій Кондратюк - відомий український вчений, піонер ракетної техніки і космічних польотів: http://geographer.com.ua/content/yuriy-kondratyuk-vidomyy-ukrayinskyy-vc...