Характеристика населення та демографічної ситуації (10 клас)

Навчальна практика з географії на основі краєзнавчого матеріалу

Розробка учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

У роботі запропоновані рекомендації  проведення навчальної практики в 10 класі (мало чисельної школи),  дослідження населення на прикладі роботи «Демографічна ситуація в малих селах (на прикладі) Шатівської сільської ради». Найбільше уваги приділено статистичним методам дослідження населення. Розглядаються питання покращення демографічної ситуації в малих селах.

Мета роботи – допомогти учителю урізноманітнити навчальну практику, зробити процес практики цікавим та ефективним, щоб учень усвідомив себе творчою особистістю.

Призначена для вчителів географії, учням старшої школи та може бути використана студентами географічного факультету.

ВСТУП

Відстоюючи головні ідеї особистісно орієнтовного навчання , особлива увага надається виявленню суб’єктивного досвіду учня, саме в проведенні навчальної практики з географії. Це вбачає могутнє джерело пізнання навколишнього життя і підготовки учнів до активної участі в суспільному житті. Викладання в мало чисельних школах ставить підвищені вимоги до навчання учнів здобувати знання, самостійно працювати та раціонально використовувати час  на літній практиці. Це дає додаткові можливості дидактичної експлуатації краєзнавчого матеріалу, що полегшує застосування активних методів та форм географічної освіти. Навчальна практика має бути спрямована на показ практичного значення цієї науки в житті людини, а одним з основних завдань географії є передбачення тих змін,  які відбуваються на місцевості. Раціонально використовуючи час навчальної практики можна провести ефективну роботу з обдарованими дітьми щодо використання місцевого матеріалу.

Краєзнавство – одна із найважливіших і найцікавіших ланок у системі виховання та навчання географії, але й одна з найскладніших.

Головне завдання літньої практики – дослідження учнями географічних об’єктів, які вивчалися на уроках географії. Таким чином забезпечується впровадження краєзнавчого підходу в навчанні географії, що дозволяє перевести кінцеву мету діяльності учнів із засвоєння інформації про певні географічні об’єкти на дослідження цих об’єктів.

Географічне краєзнавство розглядається як один з ефективних педагогічних засобів підвищення якості навчально-виховної роботи, активізації навчально-пізнавальної і суспільно-трудової діяльності школярів. Географічне краєзнавство як засіб активізації всієї навчально-виховної роботи має дуже важливе значення в комплексному розв’язанні проблем формування в учнів реального світогляду, морального, естетичного, науково-природничого, фізичного і трудового виховання школярів.

Під поняттям «краєзнавство» розуміється «всебічне вивчення місцевими силами певної території рідного краю, здійснюване  на науковій основі» Об’єктами для краєзнавчого вивчення є природа, історія місцевості, населення, господарство, культура, мистецтво та й інші сторони життя рідного краю.

Головне багатство України не природні ресурси, а люди, які її населяють. А свої багатства варто добре знати. Скільки людей і де вони оселяються? Якого вони віку і статі? Куди переміщуються і чому? Подібні запитання давно цікавлять не лише вчених, а й численних практиків народного господарства і приватного бізнесу. Прорахунки у відповідях на такі запитання можуть дуже дорого коштувати. Ось чому щороку здійснюють державний облік інформації про населення України, розраховують й аналізують різноманітні його показники, складають експертні оцінки не тепер і на перспективу.

Усе сказане робиться тому, що саме людина є творцем будь-яких матеріальних і духовних благ суспільства. Не будемо забувати, що кожний з нас є часткою цього населення і водночас маленькою «цеглинкою» цього суспільства. І ми всі, окремо та разом, варті уваги!

Одним з важливих етапів краєзнавчого дослідження населення є збирання й опрацювання статистичних матеріалів. Найточніші й найцінніші дані дають переписи населення та статистичні дані, які є в Україні за всіма показниками її внутрішньо- та зовнішньоекономічної діяльності, демографічної ситуації, екологічної ситуації можна знайти на офіційному сайті Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). Більш розгорнуту інформацію по Харківській області можна знайти на офіційному сайті Головного управління статистики і Харківській області (www.uprstat.kharkov.ukrtel.net), сільської ради.

Цінні дані учні можуть знайти в місцевій пресі. Зібрані за різний період, з різних джерел і в різних установах матеріали слід опрацьовувати так, щоб їх можна було зіставляти ( привести у відповідність колишні і сучасні межі території)

Під час дослідження населення свого населеного пункту краєзнавці мають спинитися на таких вузлових питаннях:

Теоретичні засади вивчення географії населення

1.1. Основні теоретичні поняття
1.2. Демографічна ситуація
1.3. Фактори, які впливають на демографічну ситуацію
1.4. Демографічні проблеми сільського населення

Географічна характеристика об’єкту дослідження

2.1. Вплив природних умов на сільське розселення
2.2. Вплив соціально-економічних умов на заселення

Характеристика населення та демографічної ситуації

3.1.Динаміка чисельності населення
3.2.Аналіз вікових груп населення
3.3.Динаміка статевої структури населення
3.4. Прогнозування чисельності населення  на 2020р.
3.5.Шляхи вирішення демографічної

Переписи населення дають досить точні дані про чисельність населення у цілому по країні та її регіонах. Однак переписи проводяться з періодичністю один раз у 10 років. Тому для використання чисельності населення на різні між переписні дати можна отримати за допомогою розрахунків.

Одним із завдань статистики населення є не лише аналіз існую­чого демографічного стану чи процесу, а й їх прогнозування.

Демографічний прогноз є важливою складовою макроекономічного прогнозування. Він використовується також у багатьох урядо­вих програмах, спрямованих на поліпшення соціального захисту, зо­крема, при розробці пенсійних програм.

Як відомо, чисельність населення країн та регіонів змінюється завдяки трьом демографічним процесам — народжуваності, смерт­ності та міграції. Відповідно здійснення демографічного прогнозу­вання передбачає застосування компонентного методу. Тобто про­гнозування населення включає такі етапи: розрахунок перспектив­них показників народжуваності, смертності та міграцій за допомо­гою статистичних методів експертних оцінок, моделювання тощо; розрахунок прогнозної чисельності та стате­во-вікової структури методом пересування вікових груп.

Точність та детальність таких розрахунків залежить не тільки від методики та якості обчислень, а значною мірою й від тривалості прогнозного періоду. Чим він коротший, тим точніші та детальніші його результати.

Перспективні розрахунки ґрунтуються на даних переписів насе­лення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірнісно­го характеру (таблиць смертності населення та плідності жінок). Проте ймовірності вмерти або народити чергову дитину не є стали­ми у часі. Короткострокові перспективні розрахунки виконуються за припущення, що зберігається існуючий постійний режим відтворен­ня населення на період прогнозу. Середньо- та довгострокові розра­хунки здійснюються за припущення змінного режиму відтворення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельнос­ті населення країни (регіону) здійснюються за матеріалами остан­нього перепису населення та даними поточного обліку щодо при­родного та механічного руху населення.

У між переписний період чисельність населення обчислюється коригуванням чисельності за переписом на природний та механіч­ний приріст і визначається на початок року:

S1 = S0+Δe+ Δm, де        (1)

де S1 – чисельність населення на початок року;

S0 – чисельність населення за даними перепису;

Δe – абсолютний природний приріст населення за рік;

Δm – абсолютний механічний приріст населення за рік.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду застосовується формула:

                    Si = S0 (1+KΔ/1000)n       (2)

де n - кількість років у прогнозному періоді;

KΔ – середньорічний коефіцієнт загального приросту населення у проміле.

При цьому:

           KΔ= (Δe+ Δm)/S*1000, де       (3)

де S – середньорічна чисельність населення.

     Отже, для розрахунку чисельності населення   нам необхідні числові дані таких показників:

  • чисельність населення за даними перепису;
  • абсолютний природний приріст населення за рік;
  • абсолютний механічний приріст населення за рік;
  • кількість років у прогнозному періоді.  [ 31]

Мета статистичного дослідження демографічних процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:

методи екстенсивного аналізу визначають розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації), а також закономірності взаємозв’язку та розвитку;

методи інтенсивного аналізу визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємозв’язаних відносних величин інтенсивності;

методи моделювання дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод умовного та реального поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.

Метод демографічних таблиць побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять імовірнісні показники.

Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці смертності і середньої очікуваної тривалості життя, таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірнісні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладення шлюбів, порядок народження чергової дитини тощо.

У свою чергу, для побудови демографічних таблиць застосовують методи:

  • реального покоління метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;
  • умовного покоління метод аналізу закономірностей відтворення різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.
  • Оскільки метод реального покоління потребує нагромадження даних про сукупність людей протягом їхнього столітнього існування, то практичне застосування цього методу при побудові демографічних таблиць досить ускладнюється, а їх результати втрачають свою актуальність. Як правило, демографічні таблиці будуються методом умовного покоління.

Отже, система зазначених методів дозволяє дослідити визначальні параметри населення та закономірності його розвитку [2і].

 

Джерело: Острів знань

Автор: Євсюченко Лариса Володимирівна, Вища категорія, Шатівський навчально-виховний комплекс Лозівської районної ради Харківської області