Азимути і румби

Азимути і румби

Орієнтувальні кути позначаються: дійсний азимут Ад, магнітний азимут Ам, дійсний румб Rд, магнітний румб Rм, дирекційний кут а, дирекційний румб Rх.
Азимут – це кут (напрям руху) у градусах між північним кінцем меридіана за ходом годинникової стрілки і заданою лінією. Азимути вимірюються від 0 до 360°. Вони називаються магнітними або дійсними залежно від того, який з меридіанів є початковим напрямом.
Румбом  (англ. – напрям)  називається напрям руху або лінії візування у градусах, відлічених від найближчого меридіана, тобто від його північного чи південного кінця. Для визначення румбів виділяють чотири чверті – по 90° у кожній (мал. 8) – і відлічують їх за годинниковою стрілкою від північного кінця меридіана. Вони називаються: перша (І)–  Пн Сх (північно-східна); друга (II) – ПдСх (південно-східна); третя (III) – ПдЗх (південно-західна) і четверта (IV) – ПнЗх (північно-західна).
Градусна величина румбів напрямів може бути однаковою, тому перед нею ставлять назву чверті, наприклад: ПнСх 40°, ПдЗх 40°.
Залежно від того, який меридіан є початковим напрямом, румби бувають дійсними або магнітними, а якщо їх відлічують від осьового меридіана зони, то вони називаються дирекційними або осьовими. Румби й азимути – величини взаємозалежні (див. табл. 1 і мал. 9).

Взаємозалежність між румбами і азимутами (можна завантажити за посиланням нижче)